Херсонщина післязавтра

 

Війна ще не скінчилась, а потрібно вже зараз думати та планувати, як жити після нашої Перемоги.

Ми ясно усвідомлюємо, чого ми не хочемо, але, на жаль, не уявляємо, якою повинна бути Країна та Херсонщина післязавтра, чого прагнемо, в якій країні хочемо жити. Що потрібно для того, щоб її не тільки відновити, але і створити її привабливою як для українців, так  і для всього світу.

Пропоную розпочати  тривалу дискусію на тему майбутнього відродження та розбудови Херсонщини. 

Перша проблема: яку владу ми хочемо? Херсонці, які пережили окупацію, знають, що можно обійтись і без ОДА з її каральними, наглядальними та дозвільними органами (прокуратурою, податковою, поліцією, тощо). Всі ці люди, які уособлювали в собі державу, втекли з Херсону в перший же день війни, хоча їх обов'язок та борг  був організовувати самооборону міста, евакуацію людей, архівів та цінностей. Саме  так можна було зробити, як довели представники влади  Миколаїва. 

Зараз ми в очікуванні нового голови ОДА. Кожному новому очільнику Херсонської області в минулі роки  я ставив  перше і головне  питання: "Що Ви мрієте оставити після себе?" Жодному з них це питання НЕ ПОДОБАЛОСЬ, і НІХТО на нього не дав відповіді. 

ЧОМУ? 

Тому що всі вони йшли  на владну  посаду за  її можливостями, а мешканців області використовували, як математичну складову для пояснення бюджетних витрат. 

Губернатор нашої області в минулому році Геннадій Миколайович Лагута чесно зізнався:  "А що я можу зробити, якщо середній вік перебування на посаді 7 місяців?» 

Тому я пропоную визначати ефективність Голів ОДА традиційно:  «мостопереходами». Славнозвісний перехід почали активно будувати за  губернатора Миколи Костяка, себто  на початку  2010-х років,  після нього його будували 7 різних голів ХОДА, але так досі  і не добудували.  Таким чином,  ефективність кожного херсонського  губернатора наразі дорівнює 0,14285714 мостопереходу,  і вона буде падати, тому що   міст ще недобудований...

Так, Херсон та Херсонщина ніколи вже не будуть такими, як до війни...але хіба не  в наших силах, щоб наша мала Батьківщина стала краще??? 

Мені ніколи не подобались херсонські телевежі. Можливо за їх червоний колір та “недолугий” конструктивізм, який не вписувався у витончений класицизм комплексу Катерининського храму та дзвіниці, над яким вежа домінувала. Заради справедливості, зауважу, що мені не подобається і київська телевежа, якщо її порівнювати з московською, берлінською чи паризькою. Чому згадав про московську? Тому що за радянських часів, як писав Павло Загребельний, під виглядом “боротьби з архітектурними ізлішествами” не дозволялось в Україні будувати щось вище чи красивіше, ніж у Москві. Так, наприклад, не дали добудувати готель “Москва” (зараз “Україна”) на 26 поверхів (зараз 16), щоб, не дай Боже, ця будівля була вища за московські хмарочоси. Фундаменти під готелем дозволяють добудувати ще 10 поверхів. Ну, і слава Богу, що не збудували, тому що в планах комуністів було на даху розмістити статую Леніна. 

До чого я веду? Я не уявляю наше місто без вежі та інших домінантних висоток, тому при відновленні Херсону потрібно не копіювати “невдалі “ споруди, а створювати неповторні архітектурні об'єкти, які б славили Херсон і Херсонців та приваблювали туристів. Для цього не потрібні великі кошти, потрібно залучати талановитих архітекторів. Де їх знайти? Дуже просто: через відкритий і чесний конкурс.  Але в жюри не повинно бути людей, які вважають архітектуру трьох зіркового турецького готелю неперевершеною, кращу за все, що вони бачили в житті. Подивиться на реконструкцію херсонської  відновленної мєрії, і ви зрозумієте про що я. 

Я не претендую на безгрішність своїх міркувань, тому прошу херсонців вислолюватись. 

Херсон в останні роки був і так дуже занедбаним, точились суперечки навколо Лебединого ставка, Набережної, історичної спадщини. Ми ходили асфальтовими тротуарами, які були зроблені років 50 тому, транспортна була система майже знищена, забули, як можна літати на літаках в Лазурне чи Скадовськ, їхати в Одесу морем на “Кометі”, а в Запоріжжя “Метеором” Баагато чого ми втратили і без війни. Херсон повинен був ступити на Лівий Берег, Антонівський міст будувався з опорами для тролейбусів, які повинні були доставити херсонців до Скадовська. Я вже не згадую, коли був депутатом на початку 90-х, ми планували, як Херсон повинен стати майже мільйонним містом на початку ХХІ століття. 

А що можна зробити зараз? Я б хотів, щоб була прийнята архітектурна концепція, яка б дозволяла будувати, наприклад, будинки тільки при умові,  якщо їх фасади були б в тренді архітектурної сучасної моди, були привабливими для мешканців та туристів. Я б хотів, щоб  відновили Лебединий ставок та збудували новий “Товариш”, кошти на який можна почати збирати. Давайте мріяти? ВИСЛОВЛЮЙТЕСЯ...

І висловлювання не забарились, херсонці розмірковують та пропонують, ось деякі дописи: 

- Ще треба побажати розсудності, розуму та чесності украінцям, коли вони роблять свій вибір. На них так само провина за те, кого вибрали.   Наше життя спотворюють не одні голови ОДА, вони вже ставленники тих, кого обрали вище. 

- Навіщогубернатори взагалі потрібні? Якщо зараз квартальні, волонтери, активісти  роблять набагато  більше,  ніж вони? Щось я не бачила щоб хтось з влади возив хліб та воду в Антоновку і годував кинутих тварин! А ось активістка Тетяна Ахтеменко кожен день це робе,  ще і годує всіх кинутих тваринок! Зараз потрібні ті,  хто зробить бомбосховища і укриття в кожному районі по 5 штук!А не тиктокери та ютубери!

- Я згоден з Вами, що такі споруди потребують іншого міського контексту, але якщо телевежа потрібна (а я навів фото-приклади, що це ще актуально в світі), то потрібно не відновити стару споруду,  більш схожу на велетенську етажерку чи будівельні леса, а створити щось унікальне та неповторне, як Ейфелєва вежа. 

- Згоден на 100, що перефарбовувати радянське не дасть розвитку та нової реальності. Це стосується старих будівель школ, виконкомів, пам’ятників та інше.

- Особливо умілило про туристів. Ви вже привлекли одних ( туристів ),яких ми елі елі вигнали...

- Херсон був дуже красивим південним містом, але його свідомо руйнували десятиріччями. Мешканці також не дуже про це дбали, бо самі виживали від безробіття та зубожіння. Так, розумію, що стаття не про це, але моя мрія спочатку закінчити цю прокляту війну.

- Головне питання не ЯКЕ МІСТО, А ДЛЯ КОГО. Якщо для 70+, то можна і лебедине озеро. А якщо все ж розвивати парк, пам'ятаючи що навколо університет, коледж, морська академія, то краще там гарний скейт парк, велотрек робити.

- Розвідати хоча б одну магістраль катакомб під Херсоном. Виділити кошти з бюджета, чи зробити мега-збір, провести роботи по укріпленню (відновленню) й відкрити музей-катакомби під землею. Туристи будуть приїздити в будь-який сезон року. Подивіться, скільки збирає людей та грошей львівська "Копальня кави"!

- Мрії, мрії... А після війни спустять Херсонщині "зверху" ще одного губернатора-"парашутиста", обере "мудрий нарід" в мери якогось "міцного господарника", розпиляють вони грошики на відновлення... На тому і казочка скінчиться   Почати треба все ж таки з голови. Губернатор і мер категорично ХЕРСОНЕЦ!!! Незамарений, незашоренний, розумний, порядний і головне - людяність повинна бути в крові.

- Потрібна ПЕРЕМОГА! Перемога над московськими орками-урками, і найголовніше над внутрішніми ворогами! Все у нас буде, буде ще КРАЩЕ!!! 

- Может быть надо думать не только о ТВ, важнее думать о рабочих местах ? У меня есть проект по экологии Днепра и попутно добычи ила как удобрения (сапропеля). Может быть, стоит подумать и о сельском хозяйстве , которому нужны эти удобрения? Вы специалист по финансам и кредиту. Мне кажется,  нам надо встретиться и обсудить этот проект, создать команду и продвигать его? У меня одного єто не получилось:  были одни отписки от всех организаций,  в которые я писал об этом. Как Вы смотрите на мое предложение о встрече?

Оглядач ГВХ  Юрій Житняк