Дослідження стану культурного розвитку Херсона — спільний проект Центру молодіжних ініціатив «Тотем», міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді й Херсонської міської ради. Одне з основних завдань «Культурної карти» — допомогти городянам більше дізнатися про організації сфери культури, а організаціям — про потреби херсонців. Як зазначено в передмові до видання, це не просто довідник, а радше дороговказ, який допомагає озирнутися навколо, оцінити культурні можливості міста й, що важливо, — побачити перспективи для їхнього розвитку.
Робота над картою тривала протягом року. Численною командою активістів, які допомагали організаторам, було проведено огляд заходів для збору різноманітної інформації про культурне життя в Херсоні. Цікавлячись думкою пересічних городян та експертів із різних галузей, застосовували методи анкетування, інтерв’ю, відкритої дискусії, а також використовували бази даних установ, що працюють у сфері культури. У результаті дослідження було підготовлено дві збірки. Перша — власне карта, до якої увійшли результати соціологічних опитувань херсонців із усіх районів міста, думки лідерів культурно-мистецьких організацій і характеристики експертів щодо діяльності місцевих бібліотек, музеїв, театрів, кіноруху, музичної палітри, хореографії та літературного життя. Друга збірка — більш «технічна», говорять упорядники. Це — база даних нині діючих культурних організацій, об’єднань, гуртків, клубів тощо. Тут подано інформацію й опис діяльності як державних, так і громадських і навіть неформальних угруповань, чия діяльність помітна в Херсоні. Під час підготовки цієї збірки було перевірено кожну зареєстровану і неоформлену організацію, чимало з яких, між іншим, виявилися фіктивними. Тож у видання увійшли тільки реальні об’єднання.
На думку авторів «Культурної карти» й додатку до неї, видання стануть у нагоді широкій аудиторії, адже охоплюють увесь спектр культурного життя міста. Це й довідник для батьків, які хочуть віддати своїх чад у позашкільний заклад, і путівник для туриста; й демонстрація розвитку галузей культури для чиновників, які повинні приділяти окремим напрямам більше уваги; й загальний зріз ринку культурних послуг, на який можуть орієнтуватися як їхні виробники, так і споживачі.
— Ця карта — перш за все соціологічне дослідження уявлень мешканців міста про його культурний клімат. Це також відкриття самим херсонцям тих видів творчої діяльності, про які вони не знають або думають, що в нас цього просто немає, — розповів «Дню» один із упорядників представлених видань Устин ДАНЧУК. — Дивно, але таке часто спостерігається. З одного боку, це неформальні об’єднання, які займаються цікавими справами, але не часто себе афішують. Із другого — діяльність державних установ, котрі роблять масштабну роботу, про яку теж чомусь не говорять. Особливо це стосується бібліотек, які завдяки грантовим проектам, і не лише їм, проводять оригінальні модерні заходи для молоді, різноманітні творчі зустрічі, літературні кафе тощо. Крім того, ми виявили певну замкнутість деяких цікавих угруповань, які не знають про діяльність інших. Наприклад, музиканти не знають про кіношників чи не чули про хореографів. Хоча завдяки подібним дослідженням і круглим столам, які проводилися під час підготовки збірки, люди встановили багато корисних контактів. Щодо проблем у культурному житті, які називали херсонці під час опитувань, значна частина — соціальні. «Не можу вночі дістатися додому з театру, тому не йду», «Зависокі ціни на квитки»... Пенсіонери говорять, що для них проводиться мало заходів. Молодь, до речі, традиційно бідкається на ту ж проблему щодо себе. Утім, загальні враження від розвитку культури в місті — позитивні. Спостерігається ріст активності громадських культурних організацій, їхній діалог з владою, зацікавленість і співучасть городян у цих проектах, широкий спектр послуг, які задовольняють запити херсонців різного віку й соціального статусу. Головне, щоб інформація про ті чи інші заходи була широко анонсована та доступна.
«Культурну карту» автори планують поширити в школах, деяких культурно-мистецьких організаціях, а також її можна завантажити в електронному вигляді на сайті Херсонської міськради й «Тотему». У планах упорядників — щорічне оновлення змісту карти, адже це має бути не застиглий аналітичний документ, а інтерактивний, широкодоступний проект.
Іван АНТИПЕНКО, «День», 19 вересня, 2013, "День" №168