Засідання Діалогової групи щодо громадської участі у Калинівській громаді: обнадійливі результати діагностики
На засіданні Діалогової Групи з впровадження механізмів громадської участі у Калинівській громаді з теми «Презентація результатів діагностики СТАНУ ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДО УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ ТА КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДИ З ГРОМАДОЮ» були обговорені виклики та можливості розвитку демократії участі в цій громаді. Модератор від влади Майя Соловчук (начальник відділу освіти, молоді та спорту) та експерти Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень (ПЦПСД) Олег Дядюн, Дементій Білий і Володимир Молчанов організували для обговорення проблем залучення громадян з активною молоддю громади та членами Молодіжної ради при військовій адміністрації. Молоді активісти громади яскраво продемонстрували свій потужний потенціал енергії та сили, завзяття в боротьбі за своє майбутнє, спроможність впливати на рішення місцевої влади.
Експерти ПЦПСД нагадали завдання діалогової групи: зафіксувати результати діагностики, визначити першочергові заходи для підвищення громадської участі в управлінні, сформулювати завдання на короткострокову перспективу для діалогової групи. Це дослідження та перше робоче засідання діалогової групи влади і громади стане наріжним каменем в досягненні мети проекту: відновити громадську участь в управлінні партнерських громад проєкту через залучення громадян, підтримку розробки та адвокації, впровадження і практичного застосування найбільш ефективних в конкретних умовах інструментів демократії участі. Незабаром будуть проведені навчальні тренінги з теми впровадження механізмів безпосередньої демократії, залучення громадян, побудова комунікації влади та громади, місцеві адвокації.
Діагностика рівня громадської участі та залучення громадян до прийняття рішень є стандартною процедурою, яка показує спроможність як влади, так й жителів до спільних дій щодо покращення ситуації в громаді. Під час експертного дослідження вивчається вся наявна інформація, яка аналізується по трьом напрямкам: спроможність влади залучати громадян; спроможність та бажання активної частини населення брати участь в громадському житті; практичні результати.
Контекст розвитку Калинівської громади виявив наступні особливості: громада досить пізно включилася в процеси децентралізації, тому можливості міжнародних програм пройшла повз цю громаду. Війна катастрофічно вплинула на життя громади: відбулося руйнування інфраструктури, житла, різке зменшення населення, демографічна зміна структури населення, важка соціально-економічна ситуація, потреба в кадрах. Відсутність громадських організацій стала одночасно і наслідком, і причиною пасивності населення. Важка безпекова ситуація викликає сумніви: чи повернуться люди в громаду?
Але у Калинівської громади є і певні точки зростання, які виявила діагностика: це зацікавленість керівництва та бажання змін на краще, це увага сучасних міжнародних програм та потенціал соціальних інвестицій, це допомога з боку немісцевих, регіональних, загальнонаціональних та міжнародних організацій з акцентом на підтримку молоді.
Таким чином, у Калинівської громади є потенціал для розвитку механізмів демократії участі, але він потребує стратегічних підходів, посилення мотивації громадян та залучення активної молоді.
За результатами діагностики Калинівської громади експерти зробили такі висновки:
- Громада знаходиться на стартових позиціях.
- Спроможність влади в загальній оцінці серед інших складових має найбільшу кількість балів 16 (зі 100), і є куди розвиватися при тому, що найбільшим позитивом життя громади діагностика виявила відкритість влади до інновацій та готовність навчатись новому.
- Спроможність громадянського суспільства поки що дуже слабка, але це можливість для нового початку створення сучасних ОГС - організацій громадянського суспільства - на інноваційному рівні.
- Впровадження на практиці механізмів залучення громадян до прийняття рішень знаходиться на початковому рівні.
Експерти сформували загальні рекомендації за результатами діагностики громади:
1. Створення громадських організацій: Заохочувати створення та розвиток громадських організацій. Організаційно їх підтримувати; створити Ресурсний центр підтримки (ведення бухгалтерії, здавання звітів тощо).
2. Підтримка молоді: залучати молодь до активної участі в житті громади через освітні та культурні заходи; створення місцевих молодіжних організацій, які пропонували б готові ініціативи та проєкти.
3. Покращення комунікації: започаткування практик онлайн-опитувань щодо потреб мешанців.
4. Просвітницькі заходи: використовувати всі методи неформальної освіти для підвищення обізнаності мешканців про важливість громадської активності.
5. Оновлення нормативно-правової бази із сприяння розвитку громадянського суспільства.
Експерти також напрацювали певні поради, що робити для розвитку громади в найближчий час:
- Започаткувати онлайн-опитування: «Що треба зробити, щоб люди почали повертатися».
- Ініціювати створення громадської організації.
- Провести підвищення кваліфікації для громадських активістів та влади у питаннях розвитку громадянського суспільства та залучення грантових коштів
- Обговорити можливості та перспективи створення Статуту громади.
- Започаткувати онлайн-опитування: «Що треба зробити, щоб люди почали повертатися».
- Ініціювати створення громадської організації.
- Провести підвищення кваліфікації для громадських активістів та влади у питаннях розвитку громадянського суспільства та залучення грантових коштів
- Обговорити можливості та перспективи створення Статуту громади.
Статтю підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту ХОО Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень «Допомога громадам Херсонської області у впровадженні механізмів громадської участі заради відновлення». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Галина Бахматова