Новітня Методика дослідження громадянського суспільства на визволених територіях Херсонської області
«ДІАГНОСТИКА ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДО УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ ТА КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДИ З ГРОМАДОЮ»: Методологія оцінки рівня громадської участі у вирішенні локальних проблем місцевих громад. Так називається методика, розроблена експертами громадської організації «Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень» (ПЦПСД) Дементієм Білим та Володимиром Молчановим.
Ця методика дозволяє працювати з громадами, де не діють місцеві ради та обрані голови, бо вони замінені військовими адміністраціями, де більшість громадян евакуювалися (у статусі ВПО чи за кордон), де лінія фронту проходить поряд або навіть територією громади. Завдяки застосуванню методики можна розробити та запропонувати механізми, які дозволять повернути ВПО почуття причетності до життя своєї громади, посилити бажання та прискорити терміни повернення.
Традиційна вступна частина в тексті Методики стає підступом до теми, що буде досліджуватись, а саме до процедури діагностика обраних громад.
Визначені цілі діагностики чітко окреслюють кроки та завдання, які необхідно виконати для головної мети – виявити, на якому рівні залучення громадян знаходяться наші місцеві громади та які кроки необхідно зробити для поліпшення ситуації і вирішення проблемних моментів:
1. З’ясувати реальний стан громадської активності, рівень розвитку механізмів участі в громаді, рівень взаємодії організацій громадянського суспільства з органами місцевого самоврядування в умовах повномасштабного російського вторгнення.
2. Проаналізувати місцеві політики та практики, що націлені на залучення громадян до процедур демократії участі при вирішенні локальних проблем місцевих громад, які застосовуються в місцевих громадах під час повномасштабної російської збройної агресії. Виявити найбільш поширені та успішні з них.
3. Оцінити рівень обізнаності та активності громадян щодо існуючих процедур демократії участі.
4. Виявити проблеми, які заважають залучати громадян до вирішення питань місцевих громади; проаналізувати причини тих проблем. Виявити бар'єри та сприятливі умови для розвитку демократії участі.
5. Зібрати пропозиції від місцевих жителів та активістів щодо покращення процедур.
6. Підготувати рекомендації по застосуванню процедур демократії участі у вирішенні актуальних та ключових проблем громади.
Згідно цієї Методики, дослідження проводиться заради ефективного сприяння залученню жителів громад Херсонської області до процесів відновлення шляхом створення постійно діючих діалогових груп як платформ співпраці влади та громадськості, заради підняття їхнього фахового рівня.
Нормативна база Методики прописана розгорнуто, детально та конкретно з переліком необхідних для дослідження статей Законів та інших Актів. Вона надає Методиці наукове та правове підґрунтя, коли кожен метод дослідження не «придуманий» навмання, а підводить до реалістичної оцінки ситуації в громадах щодо їхньої віддаленості від національних та міжнародних стандартів, дозволяє зрозуміти, настільки наше життя в громадах – це життя по закону чи ні.
Методологічні підходи базуються на визнаному класичному підході другої половини ХХ століття від американської дослідниці Шеррі Арнстін, та на новітньому підході Ради Європи, що надає даній методиці вагому цінність міжнародного контексту. Методика заснована на оцінці рівнів громадянської участі, де чим вищий рівень, на який "піднялися" громадянське суспільство і влада громади, тим ширшим стає набір критеріїв, і тим більше нових можливостей у громадянського суспільства приносити своїй громаді і собі користь.
В Методиці чітко визначені 5 складових громадської участі як теми дослідження окреслюють загальну панораму та одночасно конкретні сфери.
Інструменти діагностики громад перераховують та пояснюють всі методи моніторингу, якими буде збиратися інформація для наступного аналізу, оцінки, прогнозування та моделювання.
Складові діагностики щодо рівня залучення громадян прописані в три етапи збору інформації та дозволяють висвітлити тему дослідження ще з іншого ракурсу.
Індикатори дослідження/діагностики громад перераховують 8 сфер громадського життя, кожна з яких по мірі виявлення та оцінювання складаються в цілісний пазл рівня демократичності громад. Чітко розроблені критерії оцінки дозволять надати об’єктивну характеристику для громадського моніторингу громад, показати «життя як воно є».
Після всіх перерахованих методів/заходів/кроків по ходу дослідження експерти отримають необхідний масив даних, щоб ПРОАНАЛІЗУВАТИ ситуацію, і для цього автор Методики перерахував різні предмети та теми аналізу.
В додатках Методики надані матриці, сценарії, анкети (будуть пізніше), що надає експертам максимально готові підручні матеріали, за якими одразу можна починати роботу як за готовими шаблонами.
В цілому, на нашу думку, розроблена Методика може бути в опублікована в науково-методичних виданнях з даної тематики та поширена серед експертів громадянського суспільства для використання її на практиці.
«Наша Методика універсальна, незалежно від наявності основної складової місцевого самоврядування (виборних рад і голів) та всіх інструментів демократії участі, що безпосередньо пов'язані з місцевим самоврядуванням (місцеві ініціативи. громадські слухання тощо). Методика не тільки оцінює поточний стан громадянського суспільства, але й гнучко реагує на потенціал громади та на обмеження безпеки, пропонуючи розвивати механізми, доступні на розумну тимчасову перспективу», - підкреслює експерт ПЦПСД Володимир Молчанов.
Ще однією важливою відмінністю, ноу хау Методики є оцінка ефективності практично застосовуваних інструментів: дослідження буде побічно відповідати на поширене питання багатьох місцевих політиків "А навіщо нам громадянську участь? Ми більш відповідальні, з нас запитають виборці або начальство, а прості громадяни - це "балакуни", які назавтра не пам’ятатимуть, що говорили вчора».
Хоча методика передбачає лише аналіз кількісної ефективності громадянської участі, але це тому, що аналіз якісних змін потребує більшого залучення ресурсів, експертних соціологічних інструментів, довшої тривалості дослідницького періоду та загалом потрібен лише для тих громад, де кількісні показники ефективності будуть на висоті. Тобто, застосування цієї Методики наразі будує необхідний базис не тільки для рекомендацій та впровадження первинного сходження на вищі рівні матриці громадянської участі, але й надає можливість подальшої роботи з тими, хто вже має певні досягнення в демократії участі.
Причорноморський центр (ПЦПСД) має успішний досвід співпраці з громадами Херсонської області: це і експертна допомога в розвитку громад (розробка стратегічних документів, програм розвитку та відновлення), і залучення громадян до прийняття рішень задля побудови діалогу між владою та громадськістю, і розв’язання конфліктів. За постійними оновленнями роботи ГО ПЦПСД можна слідкувати за посиланням: на веб-платформі www.pcpsd.org.ua , в соціальній мережі www.facebook.com/pcpsd.org.ua
Статтю підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту ХОО Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень «Допомога громадам Херсонської області у впровадженні механізмів громадської участі заради відновлення». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Галина Бахматова