среда, 15 мая 2013 г.

Важливо: зміни в антикорупційному законодавстві проголосовано

Олексій Хмара
Вчора понад як 300 голосами український парламент підтримав дуже важливі зміни в антикорупційному законі

Мова про законопроект #2837

Кілька слів про законопроект словами Віктора Чумака, голови парламентського комітету із боротьби з корупцією, озвучені ним напередодні голосування
Авторами законопроекту стали Павло Петренко, "Батьківщина", Віктор Чумак, "УДАР", Сергій Тігіпко з Партії регіонів та представник "Свободи" Олег Махніцький. І це дає нам надію, що законопроект буде підтримано парламентом, і деякі ключові антикорупційні механізми, про які вже довго говорять, нарешті будуть реалізовані в законодавстві.

Але це не просто робота фракцій. Це – дворічний тиск громадянського суспільства, який воно не раз демонструвало на безлічі круглих столів, конференцій та зустрічей.

Зрештою, усі ці вимоги зійшлися в потрібний час, у потрібному місці й втілилися в ряд законодавчих ініціатив, які сьогодні мають реальний шанс бути прийнятим.


То що ж ухвалили?

По-перше, відкритим для громадськості стає єдиний реєстр осіб, що вчинили корупційні правопорушення. Досі Мін'юст розказував громадським активістам, що ця інформація є персональними даними, які не можуть вільно поширюватися.

Цікаво, що ще місяць тому міністр Лавринович офіційно заявляв, що не допустить відкриття реєстру, аби не псувати життя людям, внесеним до реєстру. Адже проти них почнуться психологічні травлі

По-друге, фінансові декларації високопосадовців з'являться у вільному доступі в мережі інтернет, і, що цікавіше, майже вдвічі знижується мінімальна сума витрат, за які вони вже мають у цих деклараціях звітувати. Звичайно, із часом хотілося б знизити цю суму ще в кілька разів.

Нагадаю, що сьогодні декларують лише видатки, одноразова вартість яких перевищує 150 тисяч гривень. Самі ж декларації офіційно доступні наразі лише в офіційних друкованих виданнях органів (газетах та бюлетенях)

По-третє, реформується антикорупційна експертиза. Українське законодавство має в собі високий рівень прихованого лобізму, коли надаються преференції окремим економічним групам, особам та бізнесам. Із прийняттям цього проекту в профільного комітету парламенту з'являється обов'язок здійснювати антикорупційну експертизу проектів законів, поданих народними депутатами, яка дозволить зменшити рівень корупціогенності законопроектів.

На сьогодні таку експертизу проводить лише Мінюст за власною методикою. І лише щодо проектів актів, що йдуть на Кабмін. Як відомо на прикладі сфери закупівель, на стадії законопроектів корупція у 80% випадків сидить саме в депутатських ініціативах

По-четверте, в Україні нарешті з'явиться механізм контролю фінансових декларацій чиновників. Нехай цей механізм буде поки що досить слабкий. За рішенням керівників органів влади, створюються "уповноважені підрозділи" із питань запобігання та виявлення корупції, які отримують повноваження здійснювати контроль своєчасності подання декларацій, їх перевірку на наявність конфлікту інтересів, і проводити логічний та арифметичний контроль декларацій.

До сьогодні декларації реально ніхто не перевіряє. А для чого? Максимальна відповідальність за неподання становить 435 грн (25 неоподаткованих мінімумів). А відповідальності за неправдиві відомості в деклараціях взагалі нема


Чи все врахували?

На жаль ні.

Головними,  так і не вирішеними проблемами насьогодні є три

1. Фінансовий контроль за деклараціями будуть здійснювати фактично залежні відділи внутрішнього контролю в складі органів влади. Вони не мають ані знань, ані реальних ресурсів на здійснення такого контролю, особливо в частині перевірки закордонних активів службовців. Крім того, цілком вірогідно, що перевіряти будуть лише  декларації неугодних

2. Ніяк не врегульовано питання громадської антикорупційної експертизи. З досвіду знаємо, що в 70% корупцію в законопроектах знаходять саме громадські активісти та журналісти. Проте до сьогодні нема ані порядку сприяння органами влади у проведенні громадської антикорекспертизи, ані процедури врахування результатів

3. Відповідальність за неправдиві відомості досі відсутня. А значить посадовці і далі будуть брехати

До чого тут громадськість?

Колеги, ухвалення закону - це пряма заслуга громадянського суспільства.

Рік парламентарів до розуміння проблеми готували Transparency International Україна та Коаліція на підтримку ініціативи Партнерство Відкритий Уряд

ТІ Україна та УІПП в співпраці з нардепами фактично писали текст законопроекту

Євросоюз та інші міжнародні партнери фактично змусили парламент взятися за цей законопроект

Рух Чесно простежив аби депутати  проголосували  особисто

і от він - результат

Наразі все в руках Януковича - який має підписати закон або відправити його на переголосування з власними зауваженням

І нам важливо забезпечити цей підпис президента

Що далі?

А далі ми починаємо кропітку роботу із спонукання

1. Органи влади мають творити розділи з деклараціями на власних веб-сайтах

2. Мінюст таки має зробити доступним реєстр корупціонерів

3. Парламентський антикорупційний комітет створює громадську експертну раду, яка і візьметься за антикорупційну експертизу

4. Нацагенство державної служби має розробити порадники із виявлення конфлікту інтересів та організації фінконтролю за деклараціями

А громадським активістам треба користатись всіма новими можливостями

Тож роботи намічається ще більше, як до ухвалення закону

І цієї роботи вистачить на всіх охочих

Тож, приєднуйтесь!

Олексій Хмара, Transparency International Україна

Комментариев нет:

Отправить комментарий