Херсон потребує нового стратегічного позиціонування: це полігон унікальних практик стійкості – підсумки відкритого діалогу

Пост-реліз 

27 березня 2026 року в Херсоні відбулося відкрите онлайн-обговорення на тему «Стійкість Херсонщини: від оцінки ризиків до спільних рішень влади й громади», яке організувала Національна платформа стійкості та згуртованості.

Модерувала захід Галина Бахматова, виконавча директорка Херсонської обласної організації Комітету виборців України. Розпочинаючи дискусію, вона наголосила, що концепт стійкості є вимірюваним. Тому дослідження з оцінки ризиків стійкості та згуртованості у Херсонській області, проведені наприкінці 2024 року та у 2025–2026 роках, мають велике значення для розробки та впровадження комплексного плану стійкості Херсонщини. Надалі аналітичні дані будуть інтегровані в реальну політику.

У вітальному слові Іван Вартовник, проєктний координатор УНЦПД, зазначив, що Херсонська область перебуває у фокусі уваги Національної платформи, починаючи з 2022 року. Зокрема, проводяться консультації з організаціями громадянського суспільства (ОГС) та регіональні заходи, регулярно здійснюється моніторинг ситуації. Пілотна оцінка ризиків, здійснена у грудні 2024 року, стала логічним продовженням цих активностей.

За словами Івана Вартовника, подібні дослідження є не просто фіксацією стану, а й спільним пошуком рішень щодо мінімізації ризиків. Також важливо пам’ятати, що стійкість – це не про одну інституцію, а більшою мірою про міжсекторальну співпрацю.

Відкриваючи першу сесію, співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій докладніше розповів про результати оцінки ризиків у регіоні. Експерт підкреслив, що в основі дослідження – британський підхід до стійкості, який визначає її як здатність виявляти, оцінювати ризики та управляти ними.

Суспільна стійкість передбачає п’ять вимірів: соціальну згуртованість, безпеку, інфраструктуру, управління та залученість, інформаційну стійкість. Ключовий момент – розглядати стійкість комплексно. П’ять вимірів стали основою для анкети експертного опитування з 63 питань.

Найбільш впливовими та ймовірними у 2026 році виявилися 31 ризик із 63. Минулого року показник становив 41 із 60. Це свідчить про певну адаптацію до реалій повномасштабної війни. До найкритичніших ризиків в останньому дослідженні належать мінна безпека, порушення централізованого теплопостачання, багатоденні блекаути, зростання кількості людей у складних життєвих обставинах тощо.

У порівнянні з 2025 роком більшого значення набули ризик втрати доступу до питної води та ризик втрати залізничного сполучення обласного центру з іншими областями України. Так само, як і в попередні роки, дослідження фіксує ризик падіння довіри до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента, обласних державних адміністрацій. Новим є ризик зниження довіри до Національної поліції.

Щодо інформаційної стійкості, на першому місці – ризик втрати доступу до загальнонаціонального інформаційного простору. У вимірі безпеки та антикризової готовності найбільшими ризиками є невідповідність інфраструктури цивільного захисту реальним викликам, корупція у сфері безпеки та оборони, а також тимчасова окупація області.

Володимир Лупацій вважає, що Херсон потребує нового стратегічного позиціонування. Це має бути полігон унікальних практик стійкості, які спираються на дані, визначені в реальному часі. Перейшовши від виживання до лідерства, місто може стати своєрідною лабораторією для інших прифронтових регіонів.

Лариса Оленківська, виконавча директорка Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України, доцентка кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету, поділилася думками щодо того, як зробити подібні дослідження точнішими.

Зокрема, вона запропонувала додати до переліку ризик демографічної деградації, а також поділити область на декілька зон – активних бойових дій, можливих бойових дій та тимчасово окуповані. Для них інтенсивність ризиків буде відрізнятися. Наприклад, централізоване опалення є тільки в Херсоні, у решті 16 громад його немає. Отже, ризик порушення централізованого теплопостачання актуальний саме для обласного центру.

Експертка додала, що зростання кількості людей у складних життєвих обставинах – не ризик, а реальність, але цю ситуацію неможливо докорінно змінити роздачею «гуманітарки». Ризиком для освіти є вимивання залишків кадрів з області. Також актуальним є ризик втрати зв’язків із мешканцями громади, які виїхали. В інформаційному просторі області переважають негативні, «катастрофічні» повідомлення, тож комунікацію теж потрібно змінювати.

У другій сесії йшлося про успішні практики стійкості Херсонщини. Голова Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання» Юрій Антощук розповів про створення у шести деокупованих громадах робочих груп з безпеки та відновлення. До них долучилися військові адміністрації, ДСНС, Національна поліція, громадські організації, структурні підрозділи сільських та селищних рад, старости, волонтери.

Позитивним досвідом є те, що представники різних спільнот, зібрані за одним столом, можуть висловити власну думку про проблеми і потреби громади.

Юрій Антощук наголосив, що викликом для області є депопуляція. Молодь виїжджає і «пускає коріння» за кордоном. Багато експертів вважають цей рік критичним з огляду на те, чи приймуть люди рішення повернутися. Поверненню заважає розширення «червоної зони» й збільшення безпекових ризиків. Виникає питання: «А куди повертатися?». Депопуляція, у свою чергу, спричиняє брак кадрів – часто одна людина виконує обов’язки десятьох.

Костянтин Філенко, програмний менеджер БО «Фонд громади міста Херсон “Захист”», поділився досвідом використання онлайн-панелі для регулярних досліджень думки херсонців. На базі 5 тис. респондентів проведено 44 опитування з питань безпеки, демографічної ситуації, економічного становища тощо.

Результати досліджень доносяться до влади. Найближчим часом учасники проєкту розроблять рекомендації на основі отриманих даних і проведуть фокус-групи щодо суспільної стійкості.

Збереження та розвиток місцевої демократії – запорука стійкості громади. Так вважає Олександр Мошнягул із Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень. Центр допомагає громадам покращити документи, які стосуються демократії участі – зокрема статути громад. У трьох громадах впроваджуються плани залучення громадян. Також надається допомога у створенні консультативно-дорадчих груп і діалогових майданчиків. У перспективі – проведення моніторингу реалізації планів відновлення.

Наприкінці заходу відбулася загальна дискусія. Майже всі її учасники говорили про повернення людей, які виїхали. Для цього необхідні не лише безпека, а й робочі місця та умови для економічної спроможності бізнесу. Потрібно шукати міжнародних партнерів і водночас не втрачати зв’язки зі своїми громадянами за кордоном, які можуть стати «послами громади».

Повний текст дослідження - тут

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. Стратегічними пріоритетами Платформи є зміцнення стійкості держави та суспільства, розвиток згуртованості та національної єдності. За час своєї діяльності Платформа провела понад 120 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях за участі провідних українських і міжнародних експертів у сферах миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції та соціальної згуртованості.