 |
| Кочубеївка зимою. |
Коли
ми їхали в Кочубеївку, були не те що сумніви, майже впевненість:
екологічні теми там лишилися другорядними. Як і майже всюди в
депресивному районі депресивної області найбіднішої країни Європи. Бо
ніхто не скасовував ієрархію потреб, в яких хліб насущний і взагалі
поточне виживання актуальніше чистого довкілля і виживання в далекій
перспективі.
І успіхи в розбудові інфраструктури лише
збільшували коло економічних проблем, що потребують вирішення для
порятунку громади від знелюднення. Як і всіх подібних громад.
Відсутність
доріг хоча б в одному напрямку виросла в дорогу, хоч і поганеньку
білощебеневу до першого перевантаженого зерновозу. Але як і раніше немає
роботи навіть попри випереджаючи темпи скорочення людей працездатного
віку. Відсутні банкомати, не всі села забезпечені газом і центральним
водопостачанням, внаслідок реформи відсувається десь далеко в Нову
Каховку вторинна медицина.
Чи
приймуть люди в таких умовах близько до серця за їх побажанням колись
включені у Стратегію громади для вирішення протягом 10 років проблеми
нелегальних сміттєзвалищ і нестачі лісів?
Песимізму
додавала і історія пріоритезації розділів Стратегії: на громадських
обговореннях кілька років тому екологічні розділи і пункти були
відкладені в часі максимально, на 4-5 років. І ось, коли ці роки минули,
і настав час починати з ними розбиратись, ми їхали і гадали: чи
виконавчий актив, з яким ми їхали зустрічатися, формально, без
ентузіазму і суто для галочки вислухає нас, а чи просто скаже, що зараз
не до того, і пріоритети Стратегії треба змінити, вчергове відсунувши
екологію на потім? А може просто скажуть: біс із «вашою» стратегією, хай
навіть в цій частині не виконується.
Сумнівів додавало не лише
узагальнення відомих настроїв в інших громадах, але й аналіз документів
самої Кочубеївської громади: Цільові екологічні кошти в сільському
бюджеті становлять смішну суму в 800 грн щороку, які є насправді
перекладанням коштів з одної кишені в іншу, бо платниками є бюджетні
установи за твердопаливні котли. Між тим, амбітні, хоча і не підкріплені
коштами чи хоча б розрахунком потреби в коштах, цільові програми
роздільного збирання і переробки сміття та озеленення, прийняті на
2018-2020 роки, повністю дублювали стратегію, тобто збирались її
виконати достроково. Які ще потрібні ознаки, щоб припустити формалізм і
незацікавленість?
І раптом…
Неочікуване. Перше ж
задане аудиторії питання, просте, навіть банальне: Які екологічні
проблеми є в громаді? І наче вибух у відповідь (далі близько до прямої
мови учасників):
– різко впав рівень і в окремих селах
погіршилася якість грунтових вод, сохнуть посадки, посуха приходить, і
це вже не випадково. Припускаємо, що винуватцями є Криворізький
залізорудний комбінат, навколишні гірничозбагачувальні комбінати і
металургійний комплекс Арселор Міттал стіл. Інгулець з повноводної річки
перетворився вузький і мілкий струмок, який можна переходити вбрід.
Це позначилось і на урожаї і на насадженнях. Якщо подивитись на аналіз розораності, то вона є тотальною, і залишки лісових насаджень активно вирубаються і перебувають у плачевному стані. Лісів лишилося 1,5% території, а має бути 20%. Чекаємо на торнадо і пилові бурі.
Стосовно різної якості води, то найгіршою вона є в Орловому, де
свердловини і криниці прорито до верхнього горизонту, забрудненого
інфільтратом сміттезвалища і вмістом вигрібних ям. В Кочубеївці є
централізоване водопостачання з артезіанського горізонту, але насосу вже
50 років і він потребує заміни. В північних селах громади падіння рівня
грунтових вод є найвідчутнішим, частина криниць і свердловин просто
довелося покинути; у ставках, розбитих в балках, вода вже кілька років
не те що не затримується, навіть не з’являється.
- Знищення лісонасаджень.
Причини відомі, окрім тих, у кого є дозволи – вирубують на дрова.
Дерева вчора були – сьогодні немає. Причина – безробіття, бідність,
дороге вугілля, пілети та багети; крім того пілети і багети неякісні,
низькокалорійні, на ринку доступні лише з соняшникового лушпіння, під
них не пристосовані твердопаливні котли старої конструкції – колосники
швидко забиваються клейовою сумішшю попелу з олією;
З 14 сіл 10
користувалися скрапленим газом, але заправляти балони немає де – закрили
станції спочатку в Високопіллі, далі у Великій Олександрівці, нарешті
навіть у Новій Каховці: гранична ціна в 430 гривень за балон
нерентабельна, донедавна можна було знайти скраплений газ у Кривому Розі
за ринковою ціною 600 грн, але і ця ціна вже в минулому, хоча за нею
нікому газ не потрібний – всі перейшли на дрова, через що різко зросло
навантаження на куці громадські ліси та лісосмуги.
Зростання
тарифів на електрику і газ та ціни на вугілля додатково стимулюють до
використання дрів, тому ситуація буде лише погіршуватись. Навіть якщо
всі дроворуби поводитимуться відповідально, забираючи в першу чергу
сухостій і хмиз, антропогенне навантаження дерева не перенесуть. Зараз в
лісах можна спостерігати обкорнані до стовбуру дерева, і лише питання
часу, коли їх хтось допиляє остаточно.
Скорочення зелених насаджень додатково погіршує проблему зниження рівня ґрунтових вод, а це зниження призводить до всихання молодих дерев, як саджанців, так і сіянців.
- Тверді побутові відходи
– пластик із звалищ, передусім стихійних, літає по вітру. Офіційні
звалища також не обладнані – їх виділення на місцевості є формальністю.
Не було традицій сортування і централізованого вивезення, всі своє
сміття ховали, компостували чи викидали подалі, крім скла, яке приймала
вторсировина. Зараз кого не спитай, всі підтримують сортування і вивіз,
але це до того, як питання дійде до вартості послуг. Наразі
експериментальне сортування здійснюють в школах, але відсортоване сміття
немає куди дівати, в кращому разі його можна вивезти на виділені
полігони, де воно знову перемішається. Дійшло до того, що досі суто
естетична проблема стає ветеринарною, а згодом і медичною: корови
вживають пластикові пакети, якими рясно вкрито пасовиська. Багато хто
«вирішує» проблему пластикового сміття в найпростіший спосіб – спалює
його, не замислюючись над майбутніми онкологічними діагнозами, і
породжує проблему чистоти повітря.
Спроба провести пріоритезацію озвучених проблем показала цікавий результат: обидві
«старі» проблеми громади, кожна з яких була додатково розділена на
складові, отримали однаковий рівень важливості: необладнані полігони,
невивіз і несортування сміття, спалення поліетілену, погана якість води,
вирубання лісів і відсутність нових лісонасаджень. Лише нововизначена
проблема падіння рівня грунтових вод відчутно програла – але за
поясненнями учасників лише тому, що вони не бачать можливостей її
вирішення силами громади чи взагалі на території громади.
Всі погодились з очевидним спостереженням: кожна з екологічних проблем громади прямо пов’язана з іншими екологічними, а також і з деякими економічними, впливає на них і поглиблюється завдяки в тому числі погіршенню ситуації з іншими проблемами.
Потому обговорення перейшло на другий етап – можливі шляхи вирішення проблем. Спостерігалися внутрішні конфлікти між чиновницьким статусом і активістською сутністю учасників. Виникли суперечки про обсяг необхідних бюджетних коштів. У підсумку компромісна колективна думка прийняла такий вигляд:
Озеленення: Ввести в штат КП лісничого, можливо з помічником, для догляду за висадженими деревами. Самі посадки проводити шляхом толоки, через власний внесок у бюджет участі, або кампаній у школах. Реалістична площа насаджень – 40 га на рік.
Першочергові критерії визначення місць для озеленення
- наявність пологу дорослих дерев (чиї корні підтягують ґрунтові води, а крони захищають від випалювання) в поєднанні з розташуванням на ерозієнебезпечних схилах Інгульця та балок, зокрема схил у Заградівці, який обраховується лісом, хоча і має з рослинності лише чагарник.
Експерти розроблять і запропонують проєкт цільової програми з реалістичними джерелами і обсягами фінансування і з вимірюваними кількісними та якісними результатами. Всі погодились, що бюджетне фінансування озеленення не повинне обмежуватися цільовими коштами плати за забруднення. Можливим джерелом фінансування придбання саджанців є орендарі орних ділянок, прилеглих до балок і схилів (земель запасу зараз). Такі джерела фінансування будуть передбачені у цільовій програмі в якості коштів за дорученням.
Вирубання лісу мешканцями зупинити неможливо без покращення їх добробуту, тому потрібно поки що надлишково компенсувати знищення новими посадками, тобто висаджувати більше, ніж гине від рук дроворубів. З самими дроворубами необхідна роз’яснювальна робота про максимально обережну для живих дерев заготівлю дрів – передусім відмерлих гілок і хмизу.
Якість води і повітря експерти опрацюють можливість стягнення плати за забруднення з джерел, розташованих в іншій області, а також нададуть громаді датчик якості повітря для підключення у загальнонаціональну мережу.
Сміття. Для
припинення інфільтрації, визначені полігони будуть обваловані та
гідроізольовані. Експерти так само допоможуть з реалістичною цільовою
програмою. Буде запроваджене роздільне збирання, накопичення на
промисловому майданчику КП, хімічна нейтралізація і ущільнення
пластикових відходів для їх подальшого вивезення в Кривий Ріг на
заготівельні пункти. Прибуток комунального підприємства від реалізації
пластику частково покриватиме видатки на вивезення на полігони інших
відходів і таким чином зменшуватиме тариф для громадян.
Автор статті Володимир Молчанов, експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень
Стаття
підготовлена за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах
проекту «Сприяння в реалізації завдань Стратегії розвитку Кочубеївської
ОТГ щодо охорони довкілля» в рамках програмної ініціативи МФВ
«Демократична практика».
Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".