Без перебільшення, Вербівська об’єднана громада веде безперервну
боротьбу за існування. Причиною цього, як не дивно, слугує непослідовна
та дискримінаційна політика з боку держави. Навіть отримавши
спроможність від Кабінету міністрів, громада залишається без конче необхідного
для неї переходу на прямі міжбюджетні
відносини. Пошук альтернативного інструменту для подолання цих
впливових бюрократичних бар’єрів було винесено на громадські обговорення.
Учасники цих заходів – депутати, сільський голова, експерти
регіонального Ресурсного центру та просто активні мешканці громади –
протягом палких обговорень дійшли до спільної думки. А саме, громада повинна
довести всім реальну власну спроможність. Новий етап розбудови цієї ідеї
почався 5 червня: на сесії ради депутати затвердили Антикорупційну
програму, чим й зміцнили фундамент правового
простору громади.
Складна боротьба за існування громади є яскравим маркером у відображення несправедливості
пост-радянського адміністрування. Громаду можна вважати найбільшим
донором бюджету Нижньосірогозького району (за податком на доходи фізичних
осіб); це пов’язано з тим, що землі громади орендують сільгоспвиробники,
практично повністю зареєстровані в громаді. Така ситуація є відмінною
від більшості інших місцевих рад району. Проте, «подякою» є крихти з
районного бюджетного столу на школи та амбулаторії; район виділяє кошти суворо
в межах державної субвенції. Через це громада змушена витрачати єдине
джерело власних надходжень – плату за землю – на фінансову допомогу закладам.
Результатом подібної
дискримінаційної політики є дірка у бюджеті громади.
Наприклад, коштів настільки обмаль, що навість власний сайт громада досі не
здатна створити та підтримувати. Розчерком пера вирішивши проблему громади з
спроможності, Кабмін забув (чи не встиг) перевести її на прямі міжбюджетні
відносини. Відтак, з вини держави, вже півроку вербівські платники податків
годують далеке їм районне управління, замість того, щоби опікуватися потребами
власної громади: тією ж середньою освітою й первинною медициною.
Мешканці громади розуміють, що іншого шляху подолати ці
бюрократичні перепони, крім як довести собі і всім свою реальну спроможність в
усіх можливих сенсах, не існує. Попри неприйнятні перспективи до розчинення у
районній ОТГ, постійних конфліктах з районною владою, громада затверджує як Антикорупційну
програму, так і реалізує одне із завдань програми – прийняття нормативного
акту з Порядку врегулювання конфліктних інтересів. Базою для програми
слугували Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в
Україні», «Про запобігання корупції» та Державній програмі щодо реалізації
засад державної антикорупційної політики в Україні та напрацювання провідних
експертів національного масштабу. До особливостей середовища,
декларованого програмою, можна віднести включення у перелік завдань розробку та
затвердження конче необхідних громаді нормативних актів, таких як
Статут. Усі особливості були громади було враховано самими ж мешканцями,
яким допомагали зовнішні експерти – експертів регіонального Ресурсного
центру.
Квінтесенцією програми є низка антикорупційних заходів; їх у програмі п’ятдесят один, та поділені вони за напрямами реалізації на чотири категорії:
- Забезпечення прозорості та відкритості діяльності органів місцевого самоврядування.
- Запобігання корупції.
- Забезпечення формування негативного ставлення до корупції, викорінення випадків корупційних явищ.
- Забезпечення підвищення рівня профільних знань посадовців громади.
Мешканці громади та її керівництво гарно розуміють, що триваюча епідемія залишає небагато шансів бути почутими
у своїх проблемах та вимогах. Традиційний
шлях відстоювання власних – нічого не дає. Втомившись від постійних
непродуктивних візитів до вищих інстанцій, громада обрала власним союзником громадське
суспільство на всіх його рівнях: від самої громади до активістів
національного рівня. Не зважаючи на
карантині заходи, керівництво громади вже зараз, дистанційно, проводить
розробку дочірніх документів програми та погоджує такі необхідні публічні та
просвітницькі заходи.
Діяльність проходить в рамках проекту Центру
Доброчин «Сприяння антикорупційній реформі на місцевому рівні в Україні», що
виконується за фінансової підтримки Програми МАТРА Посольства Королівства
Нідерланди та у партнерстві з Мережею Ресурсних центрів з розвитку місцевої
демократії.
Партнери:
Волинський Інститут Права (Волинська область), Центр Громадської Адвокатури
(Львівська область), Асоціація сприяння самоорганізації населення (Одеська
область), Фонд Розвитку міста Миколаєва (Миколаївська область),
Причорноморський Центр Політичних і Соціальних досліджень (Херсонська область),
Громадська Ініціатива Луганщини (Луганська область) та Дніпропетровський
координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики (Дніпропетровська
область).