У Кризовому медіа-центрі Рух відбулося обговорення проблеми, які стоять перед Об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та про координацію зусиль у подоланні цих проблем.
За останні два роки в просуванні ОСББ можна помітити значний прорив. Наразі в Україні діє не лише оновлене законодавство, а й державні та муніципальні програми підтримки енергомодернізації об’єднань співвласників. Ми йдемо шляхом європейських країн, які значно раніше взяли на себе відповідальність по утриманню житлового фонду та створили сприятливий клімат для старту реформи ЖКГ та її розвитку.
В сусідній Польщі реформа ЖКГ почалась у 90-х роках з ухвалення закону «Про власність на житло», який ввів поняття кондомініуму – аналогу українського ОСББ. Мешканці кондомініумів повинні були самостійно господарювати у своєму будинку, в тому числі дбати про зменшення витрат на споживання комунальних послуг і утримання свого спільного майна.
Основним елементом польської реформи було те, що весь муніципальний житловий фонд був переданий на приватизацію з пільговими умовами. Квартиру можна було придбати за 1/3 частину її ринкової вартості. Та головним двигуном реформи стала готовність кожного власника нерухомості в житловому будинку відповідати не лише за своє майно, але й за те, що знаходиться за порогом власної квартири – під’їзди, прибудинкова територія.
Співвласники кондомініуму самостійно приймають рішення шляхом голосування на загальних зборах. Вони визначають ціну тарифу на утримання будинку, формують резервні фонди на поточний чи капітальний ремонт, а також самі обирають собі постачальника послуг. Мешканці можуть найняти будь-яку сервісну компанію, їх у Польщі десятки тисяч. Фірми працюють в умовах жорсткої конкуренції, вони намагаються запропонувати кращі умови, вони борються за те, щоб мешканці будинків обрали саме їх.
Тобто жодних комунальних та й інших послуг, ще й за завищеними цінами, в Євросоюзі нав’язати не можуть.
В Україні конкурентний ринок комунальних послуг поки відсутній. Тим не менш люди вчаться ефективно управляти своїм майном.
Необхідно звернутися до очільника Уряду та профільного міністерства переглянути Державний бюджет України на 2018 рік з метою надання додаткового фінансування на заходи з енергозбереження та енергоефективності у житловому фонді.
Як свідчать дані профільного Агентства, для продовження повноцінної роботи програми за наявного рівня попиту, прогнозовані дані щодо фінансування становлять 998,3 млн грн.
Зважаючи на викладене, закликаємо Уряд та уповноважених чиновників переглянути фінансування програми «теплих кредитів» у 2018 році та надання доручення профільним міністерствам опрацювати це питання, підготувавши відповідний проект рішення Уряду».