27 березня у Херсонському Кризовому медіа центрі відбудеться обговорення
"Громадський вплив на дії міської влади: проблеми та стратегії подолання" за участі представників громадської ради при Херсонському міському голові.
В обговоренні взяли участь представники Громадської ради та активісти громадських організацій.
В центрі уваги стала дієвість механізмів громадського впливу на владу, зокрема процедури демократії участі, розвиток структур громадянського суспільства, які б могли взяти на себе публічне обговорення.
Так, Олександр Мошнягул поінформував, що Асоціація сприяння самоорганізації населення зробила ґрунтовний аналіз регіональних Програм сприяння розвитку громадянського суспільства, їх фінансування, плану заходів реалізації Національної стратегі, проаналізувала регіональні коордради, підрозділи по комунікаціях ОДА, КМДА, регламенти ОДА, КМДА, облрад, Київради.
Дослідження було реалізовано в рамках проекту «Громадський супровід реалізації на регіональному рівні Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки», який має на меті громадський супровід, що поєднує громадський моніторинг та інформаційно-методичну підтримку, створення в регіонах сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства на основі практичного застосування різних форм демократії участі та налагодження ефективної взаємодії між громадськістю і органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
Так, херсонська Програма сприяння розвитку громадянського суспільства на третьому місці, в той час як очолюють рейтинг регіональні програми міста Києва та Дніпропетровської області. Наприклад, в нашій програмі, на відміну від інших знайшли відображення такі завдання Національної стратегії як створення, організація діяльності та припинення органів самоорганізації населення; унормування порядку проведення ОВВ та ОС порядку ініціювання та проведення загальних зборів (конференцій) членів ТГ за місцем проживання та реалізації їх рішень; стимулювання розвитку соціального підприємництва, зокрема удосконалення механізмів соціальної підтримки такої діяльності.
Але, на жаль, Херсонщина втратила бали через те, що досі не був прийнятий план заходів реалізації національної Стратегії.
Керівник ГО «Транспорт Херсонщини» Володимир Молчанов розповів про перші результати моніторингу виконання програмно-цільового методу, який є дієвим механізмом контролю за прозорістю витрат бюджетних коштів головними розпорядниками бюджетних коштів міської ради, тобто нашими департаментами, управліннями.
Активісти його організації провели громадський аудит. Так, за результатами аудиту, станом на березень 2018 року оприлюднено 70 паспортів бюджетних програм, не оприлюднено 19. Оприлюднено 64 звіти, не оприлюднено – 29. А публічне представлення паспортів бюджетних програм не зробив жоден Департамент або Управління.
Найбільш доброчесними (і то з 75 балами при максимальних 100) виявилися Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю, Виконком Херсонської міської ради, Управління естетики та зовнішньої реклами, відділ з питань цивільного захисту, Управління споживчого ринку.
А найбільше недоліків за методикою аудиту має Управління транспорту, дорожної інфраструктури і зв'язку, воно набрало всього лише 20, 8 балів.
В центрі уваги учасників обговорення була криза у виконанні вимог Статуту міста щодо розгляду Резолюцій Громадських слухань. За минулий рік в Херсоні відбулося 6 громадських слухань.
21 грудня 2016 року – громадські слухання по обговоренню місцевого бюджету на наступний рік.
30 січня 2017 року – громадські слухання по тарифам на пасажирські перевезення в громадському транспорті.
27 квітня 2017 року – громадські слухання з питань благоустрою та вивезення сміття і про зміну порядку проведення конкурсу на надання послуг ЖКГ для багатоквартирних будинків.
7 червня 2017 року – громадські слухання з питання обговорення рішення виконкому Херсонської міськради про затвердження титульних списків на капітальний ремонт житлового фонду та ліфтового обладнання міської територіальної громади на 2017 рік.
13 жовтня 2017 року – громадські слухання щодо створення в Херсоні кризового центру для постраждалих від насилля.
18 грудня 2017 року – громадські слухання по обговоренню місцевого бюджету на наступний рік.
Механізм громадських слухань є одним з найбільш прописаних в законодавстві України, зокрема в законі «Про місцеве самоврядування», але обов’язок розписати його більш детально покладається на Статути громад. У Статуті територіальної громади міста Херсона громадським слуханням присвячена ч.4, ст.74-89.
Громадські слухання є формою участі членів територіальної громади міста, жителів районів у місті, селищ, сіл, що належать до юрисдикції міської ради, у прийнятті рішень, віднесених до компетенції місцевого самоврядування.
Метою проведення громадських слухань є ознайомлення громадськості міста з позицією міської влади з актуальних проблем міста та отримання від мешканців міста пропозицій із цих питань у формі безпосереднього спілкування.
Громадські слухання – це спосіб, за допомогою якого влада може консультуватися й отримувати думку від зацікавленої частини громадян. З іншого боку, якщо громадяни хочуть самостійно вплинути на певні ситуації, вони можуть скликати громадські слухання на власну ініціативу. Для цього Статутом передбачено, що суб’єктом скликання може бути: відповідна районна у місті рада (у разі створення), відповідний селищний, сільський голова, відповідна селищна, сільська рада, міська рада, члени територіальної громади міста у кількості, визначеній цим Статутом.
Статутом передбачено обов’язкове реагування на Резолюцію громадських слухань тих службових осіб чи колегіальних органів, до компетенції яких ця Резолюція спрямована. Тобто за логікою міська рада, виконком, міський голова повинні розглянути Резолюцію і прийняти відповідне рішення, якщо ця резолюція або її частина спрямована саме на виконання їх компетенцій.
Прикро, але більшість резолюцій Громадських слухань не виконується. Депутати ігнорують норми й закону, й статуту.
«Всі слухання, які проводились в Херсоні за ініціативи громадян, мали конкретику. Тобто проблеми з подальшою імплементацією результатів слухань полягають зовсім не в некомпетентності громади як учасника ініціатора слухань, а в небажанні міської ради, міського голови і міськвиконкому прислухатися до думки громадян», - розповідав Володимир Молчанов.