 |
| Сергій Дяченко |
Як створити майданчик для освіти та впровадження громадських ініціатив, де знайти реальні можливості для сучасного просвітництва та народження брендів для місцевої спільноти, розповів керівник проекту від ініціативної групи “Urban СОYС” Сергій Дяченко.
Як виникла ідея Вашого проекту “Публічна освіта через публічний простір: доступно всім”?
Ми виявляємо ідеї безпосередньо в музейному та культурному середовищі. І той факт, що наш регіон багато років залишався на периферії культурних процесів країни, примушує нас шукати відповіді серед людей: що ми пропустили, що втратили, а про що ще й не казали? Кожна родина має свої історії, і треба відкрити ці культурні сюжети.
Як виникла ідея Вашого проекту “Публічна освіта через публічний простір: доступно всім”?
Музеї є важливими культурними осередками, завдяки яким можна ефективно працювати з населенням і підвищувати не лише їхній освітній рівень, а й розвивати туристичну індустрію, місцевий бізнес, просувати місцеві проекти. Ми зрозуміли це під час великого міжнародного проекту з розвитку музеїв Грузії, Вірменії та України у 2013-2014 роках. Він відбувався у нашому регіоні й був спрямований на районні музеї та на райцентри.
Але було зрозуміло, що без підтримки місцевих спільнот — “страшно далеки мы будем от народа”. Тому метою проекту “Публічна освіта через публічний простір: доступно всім» стало створення в Херсоні навчального центру з ревіталізації районних музеїв Півдня України за допомогою створення на їх базі центрів активностей з популяризації локальної культурної спадщини і культурного потенціалу.
Які освітні послуги Ви пропонуєте дорослим?
Ми прагнемо розробити цикл лекторіїв, базою для яких стануть колекції культурної спадщини, які зберігаються в музеях. Ми показали музейникам реальні можливості розвитку в освітньому та просвітницькому напрямі й хочемо допомогти культурним установам наблизитися до місцевої історії, щоб оживити її в музейній практиці. Міркуємо також над тим, як залучити до навчання вчителів історії та провайдерів різних туристичних сервісів.
А як реагують місцеві спільноти на Ваші інновації?
Там, де ми вже попрацювали — Генічеськ та Новоронцовськ — місцева влада (міська і районна) була рада нашій ініціативі й активно нас підтримала. Вони для себе відкрили, що є музеї, а в музеях є те, чим можна пишатись і те, що можна показувати в публічному просторі. Наприклад, у музеї Генічеська є унікальна сарматська стела. Для її популяризації як особливого, може навіть брендового елементу, ми розробили інтерактивну екскурсію для відвідувачів. Завдяки цій стелі ми одержали нагоду більше і детальніше розповісти людям про сарматів.
 |
| Майстер-клас в Генічеську |
Ми виявляємо ідеї безпосередньо в музейному та культурному середовищі. І той факт, що наш регіон багато років залишався на периферії культурних процесів країни, примушує нас шукати відповіді серед людей: що ми пропустили, що втратили, а про що ще й не казали? Кожна родина має свої історії, і треба відкрити ці культурні сюжети.
Я не кажу вже про унікальні речі, які ми виявляємо в музеях — вони допомагають формувати бренд місцевої спільноти, що є дуже важливим об’єднувальним чинником.
Наприклад, у Нововоронцовську є місце, де колись стояла церква, і місцеві жителі доволі трепетно до нього ставляться, однак не знають, як це виразити. А поряд росте стара шовковиця, яку, подейкують, посадив сам князь Воронцов. Дерево й справді дуже старе. Ми разом з місцевими активістами вирішили створити навколо цього дерева такий собі громадський простір: поставити по колу лавки, а на бетонних огорожах намалювати графіті про графа і шовковицю. До речі, у місцевому музеї є ще один цікавий експонат — табличка з часів Воронцова з проханням бережливо ставитись до природи, парку, не ламати дерев і лавок. Ми зробили її копії, і навесні плануємо їх розмістити в людному місці.
Ще один приклад. Було відновлено театральну постановку «Розпродаж життя». Про неї ми дізналися, побачивши в музейній експозиції назву на театральній афіші столітньої давнини. Цю афішу далі ми використовували для запрошення генічан на виставу. Був майже повний зал, незважаючи на погану погоду. Кожний відкритий лекторій нашого проекту — культурна ініціатива. Це і є поступовий шлях для розвитку продуктивного діалогу між культурою і громадянським суспільством.
Цикл кейсів публікується з метою промоції цінностей освіти протягом життя в рамках проекту «Замінимо мури відчиненимивікнами», профінансованого Міністерством закордонних справ Німеччини. Проект реалізувала громадська організація«Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» у партнерстві з Представництвом DVV International в Україні.
Інтерв’ю записала Тетяна Павліченко "Громадський простір"