 |
| Олександр Мошнягул, керівник ПЦПСД |
23 грудня, як зараз кажуть «під ялинку», депутати Херсонської обласної ради затвердили програму сприяння розвитку громадянського суспільства на 2017 – 2020 роки. Прийняття цієї програми можна вважати достатньо неординарною подією, адже формувалась вона всупереч традиціям розробки подібних документів в минулому.
По-перше, реально, а не на папері, до роботи над програмою долучились представники самої громадськості. Ще в квітні була створена Робоча група до якої увійшли як працівники Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики облдержадміністрації так і громадські експерти. Саме ця група визначила головні обриси майбутньої програми та в подальшому працювала над її текстом.
Вперше розробці подібної програми передувало ґрунтовне дослідження стану розвитку громадянського суспільства яке провели експерти Фонду «Захист», Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії та Комітету виборців України.
Був проведений аналіз офіційних документів, публікацій в ЗМІ, опитування експертів, фокусовані дискусії, які дозволили зрозуміти в якому стані сьогодні знаходяться місцеві інститути громадянського суспільства, як різниться рівень їх активності в різних районах, які вони мають проблеми та потреби. Саме результати дослідження були покладені в основу програми.
Друге. Програмою не передбачено пряме фінансування жодного об’єднання громадян або їх заходів, все тільки через конкурс. Виключно конкурсний підхід при розподілі бюджетних коштів для недержавних організацій є вимогою Національної Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства і дієвим запобіжником від політичної корупції, яка має місце коли ці кошти розподіляють в ручному режимі. Дуже хотілося б щоб цей підхід був впроваджений і в громадах області, де нерідко кошти для НГО виділяють після кулуарного спілкування в кабінетах.
І нарешті третє. Як і в Національній Стратегії ключовим пріоритетним напрямком програми визначено розвиток механізмів місцевої демократії, реальне посилення ролі громадськості у реалізації державної та місцевої політики. Наприклад програмою передбачено створення робочої групи з вдосконалення процедур місцевої демократії в статутах територіальних громад, навчання активістів громад навичкам використання цих процедур, сприяння розвитку органам самоорганізації населення, громадським радам тощо. Причому одним з відповідальних за цей напрямок є безпосередня громадська ініціатива Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії.
Спільна розробка програми представниками влади та громадськості накладає на них і спільну відповідальність за виконання заходів програми. В області створена Координаційна Рада з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при обласній державній адміністрації яка складається порівну з представників влади та громадських інститутів.
Саме ця Координаційна Рада буде відслідковувати хід виконання програми, надавати свої рекомендації щодо посилення ефективності її впровадження. Дуже хочеться вірити, що саме такий формат буде ефективним, і програма не залишиться на папері.
Як зазначив заступник директора Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики облдержадміністрації Павло Гавриш, для більш детального аналізу громадянського суспільства було проаналізовано ряд інтернет і друкованих видань, окрім цього, проблематику реалізації стратегії обговорювали на спеціально створених інтернет-ресурсах.
«Від розвитку громадянського суспільства, його активності й прийняття представниками влади важливих управлінських рішень залежить як розвиток окремих населених пунктів, так і всієї області в цілому», – зауважив Павло Гавриш.
Так прийняття Програми прокоментувала один з ініціаторів дослідження, керівник херсонського благодійного фонду «Захисту» Лариса Польська:
"Ми сподівалися на те, що Програма, яку розробляла громадськість спільно з владою, буде прийнята. Дякуємо депутатам, що вони її підтримали. Дуже сподіваємося на те, що Програма не обмежиться тільки галочкою, яку поставили при її прийнятті (тому що дуже багато обласних програм задекларовані, але не працюють). Програма дуже важлива, тому що небажання влади розвивати громадянське суспільство говорить про те, що і в цілому Україна розвиватися не зможе. Без участі громадянського суспільства жодна влада не зможе провести жодних змін та реформ.
Нас радує, що вперше обласна програма має блок фінансування конкурсних програм громадських організацій, тому що влада не встигає виконувати соціальні програми і вона може делегувати їх виконання громадським організаціям, які готові до цього. Але важливо, щоб був виконаний компонент конкурсності програм, оскільки тупе фінансування громадських організацій в підтримці одного з депутатів має наліт лобіювання чиїхось інтересів. Все повинно бути на конкурсній основі, і ті організації, які підтвердять не тільки свою здатність виконати програми, а й результативність цих програм, їх життєздатність після виконання проекту. Надії великі, головне, щоб влада не спустила на це гальма, оскільки ми в процесі підготовки цієї програми бачили не дуже велику зацікавленість влади в розвитку гражданського суспільства. Ми їм заважаємо, а треба, щоб ми працювали в партнерстві. Коли це партнерство буде не на словах, а на ділі, тога і буде якийсь толк".
На думку керівника Ресурсного Центру з розвитку місцевої демократії Олександра Мошнягула головною новацією програми є значне посилення в ній політичної ролі громадських інститутів. Громадянам пропонується брати більш активну роль у вирішенні питань місцевого розвитку. Причому не тільки на словах. Програма передбачає реальні заходи з вдосконалення статутів громад та навчання активістів використанню механізмів місцевої демократії. Мова іде про підтримку та розвиток громадських рад, органів самоорганізації населення, можливості впливати на владу шляхом внесення місцевих ініціатив, ініціювання громадських слухань, загальних зборів тощо.
Ресурсний Центр визначений як відповідальний за частину цих заходів. Це накладає на нас відповідальність, але й надає стимул для участі в реалізації програми. Ключовим показником її виконання буде збільшення кількості публічних заходів направлених на вирішення місцевих проблем. Причому ефективних заходів, реалізованих в правовій площині.