ВІД ПРОБЛЕМИ ДО ЗМІН: ЯК ГРОМАДИ ХЕРСОНЩИНИ ОСВОЮВАЛИ ІНСТРУМЕНТИ АДВОКАЦІЇ

                                 

Наприкінці вересня активісти, представники органів місцевого самоврядування та громадського сектору Тягинської та Високопільської громад Херсонської області взяли участь у тренінгу «Адвокація як механізм вирішення проблем суспільства». Навчання стало черговим етапом роботи над посиленням впливу громадськості на вирішення екологічних та суспільних проблем у громадах. Головною особливістю тренінгу стало поєднання практики та реальних викликів, з якими щодня стикаються громади прифронтової Херсонщини.  Тренер Дементій Білий – експерт Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень, розповів не лише про те,  як виявляти проблеми, а передусім про те, як перетворювати їх на конкретні рішення та реальні зміни.
 
Що таке адвокація і чому вона потрібна громадам?
Для багатьох людей слово «адвокація» залишається малозрозумілим. Насправді ж це один із найефективніших механізмів громадського впливу. Під час тренінгу учасники розглядали адвокацію як організовану діяльність, спрямовану на ухвалення, зміну або виконання рішень, необхідних для вирішення суспільної проблеми. Головний акцент було зроблено на тому, що адвокація не обмежується окремою акцією чи зверненням. Це послідовний процес руху від проблеми до рішення, а потім до конкретної зміни в житті громади. Учасники дійшли важливого висновку: прибрати наслідки проблеми корисно, але справжня адвокація починається тоді, коли змінюються правила, управлінські рішення або практики, які породжують проблему. 
Адвокація не починається з петиції
Одним із ключових навчальних меседжів стало розуміння того, що поширені інструменти громадської активності є лише частиною процесу. Петиція, допис у соціальних мережах, звернення до органів влади або інформаційна кампанія самі по собі ще не є адвокацією. Усе починається зі значно глибшої роботи: необхідно зрозуміти суть проблеми, її причини, наслідки та можливі варіанти вирішення.  Саме тому учасники працювали над простим, але надзвичайно важливим алгоритмом: Визначити проблему - Знайти її причини - Запропонувати реалістичне рішення - Зрозуміти, хто може це рішення ухвалити - Сформулювати чітку адвокаційну мету.
 
Від сміттєзвалища до системного рішення
Практичні вправи на тренінгу будувалися на прикладі екологічних проблем та поводження з відходами. Учасники розглядали типову ситуацію зі стихійними сміттєзвалищами, яка знайома багатьом громадам. Проте тренери запропонували подивитися на проблему глибше: стихійне сміттєзвалище може виникати через відсутність регулярного вивезення сміття, нестачу контейнерів, недостатній контроль або низький рівень обізнаності населення. Відповідно, кожна причина потребує власного рішення та власної адвокаційної стратегії.  Саме тому фраза «покращити поводження з відходами» не може вважатися адвокаційною метою. Хороша мета завжди конкретна: вона визначає, яке рішення має бути ухвалене, ким саме і який результат це принесе громаді.
 
Хто насправді ухвалює рішення?
Одне з найкорисніших питань, над яким працювали учасники, звучало дуже просто: хто реально може змінити ситуацію? У громадській діяльності часто зустрічається помилка, коли звернення адресуються абстрактній «владі». Насправді ж ефективна адвокація потребує чіткого розуміння, хто саме ухвалює рішення, хто його готує, хто впливає на процес, а хто може допомогти ресурсами чи підтримкою. Для цього використовується так звана карта впливу. Такий підхід дозволяє визначити ключових союзників, потенційних опонентів та людей, яких необхідно переконати для досягнення результату.
 
Розсіяна громада залишається громадою
Особливу увагу під час навчання приділили реаліям громад Херсонщини, значна частина мешканців яких через війну була змушена виїхати в інші області України або за кордон. Тренінг допоміг переосмислити поняття громади в нових умовах. Сьогодні громада складається не лише з тих, хто залишається на своїй території. До неї належать також внутрішньо переміщені особи, земляки за кордоном, місцевий бізнес, волонтери, громадські організації, партнери та донори. Усі вони можуть брати участь у розвитку громади та підтримувати важливі рішення.  Для прифронтових територій це особливо важливий висновок, адже багато ресурсів, знань та можливостей сьогодні перебувають саме за межами громади. 
З чого складається успішна адвокаційна кампанія?
Під час навчання учасники отримали практичний алгоритм побудови адвокаційної кампанії. Він включає декілька взаємопов'язаних елементів:
·                чітке визначення проблеми;
·                пошук необхідного рішення;
·                визначення адресата впливу;
·                залучення союзників;
·                підготовку аргументів;
·                вибір інструментів впливу;
·                комунікацію з різними аудиторіями;
·                оцінку результатів.
Учасники також розглядали різні форми адвокації: експертну, переговорну, коаліційну, громадську та публічну. Кожна з них має свої переваги, а найбільш успішні кампанії поєднують одразу декілька підходів.
 
Комунікація, яка спонукає до дії
Ще одним важливим блоком тренінгу стала тема комунікації. У громадській роботі недостатньо просто повідомити про існування проблеми. Ефективне повідомлення повинно підводити людину до певної дії або рішення. Саме тому учасники навчалися відповідати на п'ять ключових запитань: З ким ми говоримо? Що хочемо сказати? Чому це важливо саме для цієї аудиторії? Якої реакції очікуємо? Який канал комунікації буде найефективнішим?
Саме такий підхід допомагає перетворити інформування на інструмент реальних змін.
 
Адвокація в умовах війни: реалістичні цілі замість нереалістичних очікувань
Окремий блок був присвячений адвокації в умовах воєнного часу. Небезпека, руйнування, обмежені ресурси, розпорошення населення та постійна зміна пріоритетів роблять багато довгострокових планів складними для реалізації. Проте це не означає, що потрібно відмовлятися від розвитку громади. Учасникам запропонували практичний підхід до планування: що можна зробити вже зараз; що необхідно підготувати сьогодні для подальшої реалізації; що буде можливим після покращення безпекової ситуації. Головна ідея полягала в тому, що реалістичність не є відмовою від амбітних цілей. Це здатність знайти наступний крок, який можна зробити вже сьогодні.
 
Від плану до реальних змін
Підсумовуючи навчання, учасники обговорювали, як перейти від аналізу проблем до конкретних результатів. Адже дослідити проблему, обговорити її та підготувати план дій надзвичайно важливо. Але справжня цінність цієї роботи проявляється тоді, коли громада домагається необхідних рішень, залучає ресурси та контролює виконання запланованих заходів.
Саме цьому і присвячена адвокація: послідовному руху від проблеми до рішення, а від рішення до реального покращення життя людей. Для громад Херсонщини, які сьогодні одночасно долають наслідки війни та планують майбутнє, такі навички стають не просто корисними. Вони перетворюються на важливий інструмент відновлення, розвитку та зміцнення місцевої демократії.
 
Матеріал підготовлено у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Галина Бахматова