Від теорії до практики - з чим стикнеться кочубеївська діалогова група з вирішення екологічних проблем?
Так склалось, що візити представників Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень в Кочубеївську громаду припадають на свята. Не стало виключенням і 7 квітня (День Благовіщення), коли у приміщенні сільскої ради проходив круглий стіл «Екологічні проблеми та виклики в Кочубеївській громаді», до якого долучились керівники громади та місцеві активісти. Причому в рекордній кількості, 22 учасника. Нічого дивного, адже екологічні проблеми є надважливими для мешканців. Благою вістю для кочубеївців став меседж експертів центру – ці проблеми громаді по силам вирішити самостійно. Подробиці в матеріалі.
Напрацювання фокус-групового дослідження – не замовчуємо проблеми
Кількість гостей круглого столу перевищувала кількість мешканців громади, що прийняли участь у фокус-груповому дослідженні. Проте, як показав плин заходу, все присутні погодились з виявленими на фокус-груповому обговоренні проблемами.
Проте для вирішення всіх проблем бюджету громади не вистачить. Дискусійно було визначено дві пріоритетні проблеми:
- брак лісових насаджень та недостатній захист лісів,
- проблема сміття (збирання, утилізація та сортування).
Одним з основним висновків фокус-групового обговорення є те, що ці проблеми потребують комплексного вирішення з залученням усієї громади. А такі питання як сортування сміття, відмова від звички це сміття палити, потребують змін у світогляді громадян. А для цього, в свою чергу, потрібні заходи з просвіти. Має бути усвідомлення того, що від одного мешканця громади може залежати життя та здоров’я іншого, і що ця відповідальність є як персональною, так і колективною.
Інституційна аналітика та дискусійна актуалізація
Після презентації результатів фокус-групового дослідження, слово взяв експерт Володимир Молчанов, єдиною метою якого було дати відповідь на питання: – «А що робити далі? З якого боку краще підступитися?».
Щоб дати відповідь на ці питання, експерти Причорноморського центру проаналізували низку інституційних документів громади з екологічною складовою, з метою її подальшого вдосконалення та впровадження. Цілий розділ присвячено екології в Стратегії сталого розвитку. Як зауважив Володимир Молчанов, Кочубеївська громада – чи не єдина в регіоні, яка реально виконує актуалізовані операційні цілі стратегії, та, власне, підійшла до розгляду екологічної складової у запланований час. Тому, сьогодні є всі умови для ефективного виконання екологічних завдань Стратегії розвитку громади.
Кількість полігонів – скільки їх потрібно громаді?
Перший невтішний висновок, що зазначили експерти – полігони є, але їх майже не використовують, сміття викидають де заманеться. Звісно, є специфіка сільської місцевості, про що зауважили мешканці , коли харчові відходи знаходять місце на переробку у свійському хазяйстві – харчування тварин, тощо. А от будівельним сміттям засмічують прилеглі лісосмуги, замість звезення до полігонів
Другий висновок експертів – полігони не обладнано за державними стандартами. Полігони не обваловані, сміття не пересипане, немає захисних шарів (водо- та дренажних). Крім того, полігони завеликі для громади, відходи на них не концентровані, а розкидані. Що робить ці відходи доступними для поїдання свійськими та дикими тваринами.
Третій висновок, це коли три полігони на три тисячі населення – це забагато. Причина наявності в громаді аж трьох полігонів криється у специфіці реформи децентралізації. Полігоні були наявні у сільських радах, що об’єднались у єдину Кочубеївську ТГ. Закрити ж полігони зараз є проблематичним з точки зору чинного законодавства. Проте їх наявність в такій кількості – це все одно, що не існує жодного.
Централізоване вивезення й сортування сміття
Окрім того, що полігон потрібен бути один, сміття також потрібно сортувати. Це накладає певні технічні обмеження й додаткові трати коштів. Звісно, перспектива сортувати пластик та скло (а як показало обговорення на круглому столі – проблема скла ще більш актуальна, ніж пластик) може принести дивіденди у майбутньому. Проте, не такі великі, щоб громада могла на цьому заробити, як думали в громаді. Більш того, цих коштів не буде достатньо на само підтримання полігону та системи роздільного збору мусору. Тож, вихід один – оптимізація галузі.
Навіть за оптимістичними підрахунками, централізований вивіз сміття коштуватиме громаді близько в пів мільйона гривень. Цю суму можна розділити на кожного мешканця, підраховує Володимир Молчанов, тоді централізований вивіз буде коштувати приблизно 150 гривень на рік з людини.
Кроки для централізованого вивозу сміття в громаді вже зроблено. В 2018 році, громадою придбано універсальні засоби, необхідні для запровадження централізованого вивезення сміття - трактор, самоскидний тракторний причіп. Ці засоби не задіяні на регулярній основі у поточну господарську діяльність в громаді, ї їх можливо використати для організації роздільного збирання і централізованого вивозу твердих побутових відходів. За баченням експертів Причорноморського центру, цей трактор має курсувати громадою два рази на тиждень. Проте, як кажусь самі мешканці – достатньо й одного рази, та взагалі – необхідно провести обговорення щодо визначення оптимального маршруту трактора.
Заліснення територій – легені громади та вирішення проблем з водою
Площа земель лісового фонду громади складає близько 4% від загальної території, однак лише половина від них припадає на ділянки, вкриті лісом, решта – землі під лісосмугами і незасадженими балками. Якщо під час розробки Стратегії необхідність заліснення вважалася другорядною після вирішення основних економічних і соціальних проблем, то зараз виникли непрямі економічні і екологічні проблеми, які вимагають відновлення і розширення лісів громади, такі як зниження рівня ґрунтових вод і обсягу води Інгульця. Експерти центру розповіли про глибокий зв’язок між лісовими насадженнями та поверхневими водами, як винищення поверхневого слою впливає на дерева. Та навпаки, як лісові насадження своїм корінням підіймають поверхневі води за допомогою капілярних явищ.
Вихід в тому, щоб саджати і доглядати до вкорінення і виживання щорічно більше дерев, ніж вирубається.
Для цього потрібно об'єднання волонтерських зусиль багатьох людей (толоки,
суботники, передусім учнівської молоді). Однак оперативне керівництво має
здійснювати професійний спеціаліст (лісівник), який пророщуватиме саджанці з насіння чи відростків, та замовляти купівлю
насіння чи саджанців відсутніх у громаді порід.
Якість повітря – свої чи чужі?
Суб’єктивне відчуття погіршення якості повітря потребує відповіді на питання про причини: або викиди з Криворіжжя, або власний «внесок» через практику паління сміття, стерні чи палого листя. Експерти Причорноморського центру рекомендували встановити датчики якості повітря, який даватиме змогу оцінити обсяг твердих домішок у повітрі в режимі онлайн з архівуванням, що дозволить виявити забруднювачів, порівнюючи коливання рівня забруднення з напрямком вітру. Правильне розташування датчиків (центр та периферія) дозволить оцінити джерело викидів та прийняти відповідні санкції до мешканця-забруднювача, що палить пластик або листя.
Від обговорення до діалогової групи
Кількість учасників круглого столу була майже рекордною. Проблеми сміття, чистого повітря, зникнення води у колодязях – це те, з чим мешканці громади стикаються кожного дня. Вирішувати проблеми потрібно, проте пересічний мешканець не знає з чого почати, та чи приносять його дії реальні результати. Зі слів Людмила Костюк, почуті від експертів заходи є не тільки детальними та зрозумілими, але й головне – вони всі є тими, що громаді з її ресурсом реально виконати. Й не в далекій перспективі, а ось зараз, просто почавши працювати.
А працювати над цим почали. У рамках круглого столу «Екологічні проблеми та виклики в Кочубеївській громаді» була створена діалогова група, такий особливий формат робочої групи, до якої залучаються всі бажаючі допомогти громаді у вирішенні екологічних питань. Наступну зустріч одразу ж запланували – щоб не гаяти часу на дорогу експертів, провести її в трендовому нині форматі Zoom, та продовжити адаптацію та впровадження розроблених експертами Причорноморського центру аналітичних рекомендацій.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety .
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
Контакти:
Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8
Тел. +38 0552 34442
Факс +38 0552 34442