У понеділок, 8 квітня відбувся круглий стіл «Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір процесу». Спікери Ігор Петренко – кандидат політичних наук, директор департаменту аналізу внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень та Максим Степаненко – експерт з питань внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень презентували дослідження «Інклюзивна та легітимна конституційна реформа: вибір процесу».
У передвиборчий період актуалізувалось питання конституційної реформи, а окремі лідери президентських перегонів прямо запропонували прийняти після виборів нову Конституцію країни. Головним завданням для громадянського суспільства у цьому відношенні є забезпечення легітимності конституційної реформи, використання його для посилення політичної та соціальної згуртованості країни, для нового поштовху реформ та модернізації держави, запровадження відкритої та інклюзивної політичної системи. У випадку, якщо після президентських виборів конституційна реформа буде започаткована, то важливо забезпечити легітимний процес із максимальним залученням громадян до обговорення внесення змін чи опрацювання нового тексту Конституції. Саме легітимність та інклюзивність конституційного процесу, а не зміст нової Конституції є головною умовою визнання та підтримки конституційної реформи у суспільстві та з боку міжнародної спільноти.
Конституція України, як більшість європейських конституцій, виходячи з принципу стабільності конституцій, не містить чітких положень щодо процедури прийняття нового Основного Закону держави. Проте конституційно закріплені принципи верховенства права, народного суверенітету дають право Українському народу встановлювати свою Конституцію.
Принцип установчої влади народу передбачає, що народ не може бути позбавлений права на прийняття нової Конституції своєї держави. Виникає питання легітимної процедури реалізації установчої влади народу при прийнятті нової Конституції.
Єдиний законодавчий орган – Парламент, а також Президент України як гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина мають подбати про встановлення процедури прийняття нової Конституції, якщо цього вимагає суспільство. Таку процедуру має бути встановлено окремим законом.
Отже, Верховна Рада України зобов’язана на реалізацію конституційних принципів верховенства права, народного суверенітету прийняти насамперед нову редакції Закону України “Про всеукраїнський референдуми” (оскільки діючий Закон неконституційний), а також за умов суспільної потреби – закон України про спосіб підготовки проекту нової Конституції України. Причому закон України про спосіб підготовки проекту Конституції України не буде викликати сумнівів щодо його конституційності лише у випадку послідовного закріплення реалізації установчої влади народу через спеціально обраний українським народом орган установчої влади.
Прийняття представницьким органом установчої влади народу конституції з наступним затвердженням її на національному референдумі є найдемократичнішим способом укладання суспільної угоди (конституції).
Результати нашого аналізу дозволяють виокремити універсальні принципи проведення конституційної реформи, які забезпечують інклюзивність процесу, а саме:
1. Широка участь громадськості, що дозволяє, з одного боку, уникнути створення конституції, яка буде передбачати розподіл благ виключно між ключовими політичними акторами, а, з іншого боку, забезпечити високий рівень суспільної легітимності нової конституції. Участь громадськості включає громадянську освіту та медіа-кампанії, суспільне обговорення (щодо того, як процес має здійснюватися, і про зміст конституції), національний діалог та інші способи залучення. Завдання полягає в тому, щоб уникнути небезпеки маніпулювання народом з боку зацікавлених груп, етнізації думок, популізму тощо.
2. Залучення та представництво всіх основних зацікавлених сторін у конституційну дискусію. Коли процес розробки конституції тільки починається, важливо виявити всі верстви суспільства, які мають бути до нього залучені, – створити свого роду картину стану суспільства, з усіма його підрозділами та інституціями, щоб гарантувати, що розробка конституції – дійсно національна справа, і кожен громадянин має право голосу. Особливу увагу варто приділяти маргіналізованим верствам населення, таким як інваліди, жінки, молодь, літні люди, етнічні групи і найбідніші прошарки.
3. Прозорість, яка дозволяє тримати в курсі громадськість, засоби масової інформації та залучене громадянське суспільство про те, як буде відбуватися конституційний процес. Прозорість також передбачає забезпечення зворотного зв’язку у ході широких обговорень.
Оскільки процес конституційної реформи не може бути дієвим без дотримання правової процедури і слідуванню букві Закону його реалізація повинна також відбуватись з дотриманням принципу легальності. Лише з поєднанням інклюзивності та легальності ми можемо отримати легітимну конституційну реформу. Ці принципи не є панацеєю, проте їх дотримання здатне суттєво підвищити якість конституційного процесу.
Довідка. Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) є одним з провідних незалежних аналітичних центрів України, що беруть участь у розробці й аналізі державної політики.
МЦПД було засновано у 1994 за ініціативи Інституту відкритого суспільства (м. Прага). На той час, МЦПД був першим незалежним аналітичним центром України. Його місія полягала в аналізі економічної політики та підготовці довгострокових прогнозів для Уряду та Президента України.
За останні 24 роки, МЦПД успішно завершив низку проектів у політичній та економічній сферах, спрямованих на підвищення потенціалу України у світі. Протягом 2015-2018 МЦПД реалізував 39 проектів у сфері реформ, реінтеграції та модернізації України. Деякі з цих проектів охоплювали всі регіони нашої держави.
Спираючись на більш ніж 20-річний досвід, МЦПД пропонує стратегічне бачення розвитку та перетворення країни. Воно грунтується на впровадженні комплексу міжсекторальних реформ та інноваційних розробках у сфері державного управління та політичної конкуренції.