Проблема утилізації сміття є однією із найгостріших для нашої області. Найбільший в області полігон твердих побутових відходів в Херсонській області вже давно вичерпав свій ресурс. Більшість сміттєзвалищ в сільській місцевості є незаконними. Закон про сортування сміття в області не виконується по різним причинам, бо людини не вміють та не знають, а підприємства не готові. Жоден із сучасних проектів по утилізації в області так й не був реалізованим.
 |
| Пляшки до "второго життя" готові... |
Україна вже потопає у смітті
Херсонська ситуація не є унікальною для нашої країни. За підрахунками Всеукраїнської екологічної ліги кожен українець за рік у середньому “виробляє” до 300 кілограмів сміття. З усіх цих кілограмів у подальшому переробляється лише до 5% відходів. Й цей показник є вкрай низьким. До того ж в Україні лише кожне шосте сміттєзвалище діє на законних підставах.
Проблема із сміттям, за останніми опитуваннями, хвилюють кожного третього українця.
Для порівняння - вже сьогодні в Німеччині, Австрії та Швейцарії звичні в нашому розумінні сміттєзвалища зачинені, бо переробляється або спалюється... 97% сміття.
Цього європейці змогли досягти завдяки єдиній політиці у вирішення “сміттєвого питання” .
Як це відбувається на практиці ми змогли побачити на свої очі завдяки візиту до Естонії, який був організований Естонським центром Східного партнерства та Українським кризовим медіа-центром. Один з днів ми присвятили питанню збирання та сортування й переробці сміття.
 |
| Еволюція переробки. |
Лише 10% сміття залишається на сміттєзвалищах
Естонія за короткий час перебування у складі Європейського Союзу пройшла гігантський шлях для вирішення проблеми сміття. На початку 2000-х років лише 2,4% сміття перероблялася. Зараз переробляється вже майже третина. Ще близько 60% спалюють на електростанціях та сміттєспалювальних заводах. Тобто, залишається на полігоні близько 10% відходів.
Таллінський полігон, на якому побували наші журналісти є один з чотирьох в Естонії Щороку він приймає до 170 тисяч тонн сміття. Полігон займає 67 гектарів. Це складна система майданчиків, по яким мандрує сміття й під час тих мандрів перетворюється на паливо або добрива, або будівельні матеріали. Маленька ж частина ховається “на горі”. Офіційно полігон називається Центром відходів.
 |
| Фото: все це "нове життя" старих пляшок |
Де у сміття початок?
Кожна людина є джерелом сміття, й тому в Європейському Союзі кожен громадянин повинен платити за утилізацію сміття. А також проводити його сортування. Тому збирання сміття є прибутковим бізнесом, й за право його збирати змагаються різні фірми - розповідає заступник директора Талліннського центру відходів Свєтлана Сюгіайнен.
Але є ще одна боротьба. За чисте довкілля. Й ця боротьба починається із загальноестонської системи депозиту… збирання відходів.
За кожну пластикову або скляну пляшку чи банку, яка була вироблена в Естонії можна отримати 10 євроцентів.
Процес обміну пляшок на гроші відбувається у спеціальних автоматах або пунктах прийому. Таких пунктів 800 по всій країні - у всіх великих продуктових магазинах. До речі, ці магазини зобов’язані створювати подібні пункти. Для порівняння - Естонія за площею в півтори рази більше Херсонської області.
- Така система виявилася дуже ефективною, оскільки за зібрану тару можна отримати реальні гроші. Першими запровадили її в Швеції, потім у Норвегії, — розповів представник компанії «Eesti pandipakend», що займається збором упаковки, Каупо Карба.
Зібрані пластикові та скляні пляшки йдуть у подальшу обробку.
 |
| Там де звалище - там птахи |
Ми працюємо 24 години та 7 сім днів на тиждень...
Наступним кроком до утилізації сміття є Талліннський центр відходів. Усього в країні чотири подібних комплекси. Щороку в Таллінському центрі приймається до 170 тисяч тонн сміття.
- Ми працюємо в режимі 24/7, без вихідних та перерв. Робоча зона нашого полігону — 12 гектарів. Все інше - місце для постійного зберігання. Сміття до нас привозят всі - й фірми, й звичайні люди. Для останніх діє система знижок: якщо людина привезла до 500 кг сміття на квартал з однієї особи та розсортувала відходи: папір, дерево, метал, електроніку, то вона сплачує символічні гроші - розказує Свєтлана Сюгіайнен.
 |
| Ось такі вони "господарки" Талінського центру по переробці відходів |
На в’їзді – окремо ваговий комплекс та окремо зона для приватних осіб, які прямо на очах сортують сміття, які щойно привезли своїми машинами. Весь полігон складається з секторів. Один з головних – пункт подрібнення неорганічних відходів, де відсортоване сміття подрібнюється й далі продається у якості палива електростанціям та підприємствам.
Органіку - гнилі фрукти, овочі, залишки їжі, опале листя та скошена трава відкладають на визрівання компосту. Компостні купи час від часу перегортаються спеціальними машинами. А далі знов переміщують, й так поки сміття не перетвориться на справжній компост. Центр отримав всі необхідні сертифікати якості й продає цей компост місцевим фремерам, а також в інші країни. Коштує такий компост 4,80 євро за тонну. До речі, компост з Таллінського “сміттєзвалища” продається й в Україну, де його фасують в яскраву упаковку та маленькими партіями продають любителям квітів та дачникам.
 |
| Ось такий він естонський компост |
Як бачимо, в Естонії до сміття ставляться, як до прибуткового бізнесу. На продаж йде все, що можуть зараз переробити та отримати із сміття. Скло, пластик чи папір відправляють на повторну переробку. З органічних відходів виготовляють компост. Неорганічні відходи перетворюють на топливо. Біогазом намагаються грітися.
«Ми ще не придумали, що робити з отриманою золою, - зазначила Свєтлана Сюгіайнен - Для Естонії поки це просто сміття. Але сподіваємося, що така зола зрештою стане товаром, який можна буде спрямовувати частково, наприклад, на будівництво доріг або інші потреби в промисловому секторі. І ми зможемо на цьому заробляти зовсім не зайві для нас гроші».
А ті відходи, котрі не можна переробити, зберігаються окремою великою купою. В ній – система труб і свердловин для збору біогазу. Зібраний газ потрапляє до комбістанції, а потім – до Талліннської газової корпорації. Залишками опалюють приміщення для персоналу.
Впевнений, що таке ставлення до сміттєвого питання є вартою уваги та використання у наших реаліях. Але є одне “але”. Всі ці заходи потребують по-перше, зусиль громадян по сортуванню сміття, по-друге, повній зміні підходів у роботі по збиранню та утилізації відходів. Й, нарешті, це потребує необхідності кожному регулярно сплачувати за регулярний вивіз сміття. За все треба платити...