На думку населення, судова система України, є корумпованою і потребує негайного реформування. Заходи з протидії корупції у судовій сфері, які застосовує держава, не користуються довірою населення. Громадяни не довіряють діяльності суддів, прокурорів та адвокатів й впевнені, що корупція поширена на всіх етапах судової процедури.
Таких висновків дійшли експерти Проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна», який у жовтні 2007 року здійснив опитування громадської думки щодо рівня корумпованості судової системи в Україні та поширеності корупції серед тих осіб, які залучені до процесу судочинства в Україні.
У березні 2007 року комісія "Держави проти корупції" при Раді Європи, у доповіді про ситуацію в Україні на предмет боротьби із корупцією дійшла до невтішного висновку: довіра народу до системи юстиції та суддів перебуває на критично низькому рівні, не в останню чергу через корупційні явища. Від корупції у судовій системі України страждають не лише прості громадяни, але й самі судді. Корупція становить усе більшу загрозу незалежності більшості чесних та професійних суддів.
Антикорупційна доповідь "Транспаренсі Інтернешнл" як ілюстрацію цитує українського суддю, який побажав зберегти анонімність: "Розгляд справ, предметом яких є незначні грошові суми, зазвичай відбувається без втручання; але як тільки-но ціна позову досягає значної суми, я не можу пригадати жодного випадку, щоб кожна зі сторін у справі не намагалася чинити на мене тиск у якійсь формі; до цього вдаються і ті сторони, чия правова позиція виграшна". Таким чином, корупція та протизаконний тиск на суд стають свого роду "антисоціальною нормою", живлять одне одного, зливаючись у замкнутий цикл. Головний висновок із усього цього – про неефективність традиційних, реактивних методів протидії корупції, практичне застосування яких зводиться до гучних та лицемірних гасел і обіцянок, під прикриттям яких нерідко здійснюється переслідування принципових суддів. Очевидна необхідність переходу до системних форм протидії корупції – у вигляді конкретних заходів, розрахованих на справжній довготерміновий ефект, які під силу здійснити найближчим часом.
Оскільки більшість населення не має власного досвіду стикання з судовими процедурами та точних знань про роботу судової системи, експерти оцінювали сприйняття корупції в судовій системі: 71% опитаних вважають, що корупція дуже або скоріше поширена при виконанні судових рішень; 67% - при призначенні/виборі суддів; 65% - в адміністративній системі суду; 63% - при розподілі справ між суддями.
Проте серед тих, хто мав справу із посадовими особами у судах, 31,8% заявили , що ставали жертвою здирництва і сплачували хабарі на вимогу, 13,7% платили добровільно.
Якщо врахувати, що судова система знаходиться в центрі уваги більшості українських ЗМІ, а про недоліки судочинства написано багато аналітичних матеріалів та інформаційних повідомлень, не є дивними відповіді респондентів, які вважають корумпованими всіх учасників судового процесу - і суддів, і прокурорів, і адвокатів: 82% респондентів сказали, що корупція дуже або скоріше поширена серед суддів; 80% - серед прокурорів; 77% - серед адвокатів і співробітників судових установ.
Відзначимо, що за регіональним розподілом, найбільш корумпованою судова система видається мешканцям південних областей, дещо менш корумпованою - мешканцям західних областей України.
Заходом, здатним вилікувати корупцію, має стати поповнення суддівського корпусу здоровими кадрами. Для цього потрібно відчинити двері до судової влади новому поколінню українських юристів. Багато хто не помітив, що за останні 16 років в Україні воно підросло. Здобувши вищу юридичну освіту в незалежній Україні, володіючи державною мовою, вони виховані на європейських ідеалах та стандартах прав людини, знайомі із закордонною юридичною практикою, і головне – мислять по-новому. Ще 10 років тому можна було сказати, що їм бракує досвіду для роботи суддею. Сьогодні у них є цей досвід: застосування права в умовах ринкової економіки, свободи слова, демократизації влади, цей досвід особливо цінний.
Абсолютна більшість опитаних (81% із 87% тих, хто дав відповідь на запитання) вважають тією чи іншою мірою неефективними ті заходи, які здійснює уряд для зниження рівня корупції у судовій системі.
Відповіддю на таке соціальне замовлення може бути посилення організаційно-правової системи дисциплінарної відповідальності працівників судів, що опирається на норми Конституції та буде втілена в діяльність Вищої ради юстиції й системи кваліфікаційних комісій суддів. Усі зазначені вище необхідні заходи знайшли вдале втілення у тексті консолідованого законопроекту "Про судоустрій та статус суддів", підготовленого до другого читання Комітетом з питань правосуддя. Підготовлено кілька альтернативних законопроектів, чиї положення з цих питань співзвучні із базовим законопроектом. Необхідно, щоб відповідний закон було ухвалено вже у найближчому майбутньому.
Судова реформа має тривати й зберігати послідовність поза залежністю від політичних катаклізмів. Її хід має визначатися не перипетіями політичного життя, а об'єктивними потребами, які існують у самій судовій системі і у тих, для кого ця система створена й діє: громадян України. Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя створювався і діє як один із центрів цієї реформи, покликаний сприяти широкій та ефективній співпраці усіх органів влади, науково-експертних та громадських кіл у її здійсненні.
Аналогічну позицію висловив і Президент України, який звернувся у листопаді минулого року до Вищої ради юстиції із приводу притягнення до відповідальності понад 40 служителів Феміди, стосовно яких є дані, що свідчать про порушення присяги. Особливу увагу неприпустимості порушення суддями професійних вимог дотримання Конституції та служіння закону приділяє Вища кваліфікаційна комісія суддів України у рамках процесу призначення суддів на посади тимчасово. Тієї ж думки і громадяни України, від яких за 2007 рік лише до центральних органів влади надійшло понад 15000 звертань зі скаргами на правопорушення з боку працівників судів, 3000 з них – до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.
Судова реформа має тривати й зберігати послідовність поза залежністю від політичних катаклізмів. Її хід має визначатися не перипетіями політичного життя, а об'єктивними потребами, які існують у самій судовій системі і у тих, для кого ця система створена й діє: громадян України. Крім того, Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя створювався і повинен діяти як один із центрів цієї реформи, покликаний сприяти широкій та ефективній співпраці усіх органів влади, науково-експертних та громадських кіл у її здійсненні.
Автор: Валентина Бондаренко