четверг, 9 марта 2017 г.

Як змінився стан політичних партій після запровадження державного фінансування


В Херсоні відбувся ворк-шоп «Як протидіяти політичній корупції: рецепт змін від КВУ», учасникам якого розповіли про стан політичних партій після запровадження державного фінансування.

1. Навіть після запровадження державного фінансування і посилення вимог щодо фінансової звітності окремі партії фактично продовжують працювати в тіні. Так, «Народний Фронт» не вказав жодного осередку партії, яким би мав статус юридичної особи. При цьому в самій партії зазначають, що загалом мають по Україні 633 місцеві організації партії. Також жодного осередку не було зазначено в звіті Радикальної партії Олега Ляшка за ІІІ квартал. Така ситуація не сприяє розвитку осередків партій і може свідчити про тіньовий характер фінансування. Закон зобов’язує місцеві організації партії, які зареєстровані як юридичні особи, подавати до НАЗК власний фінансовий звіт. 

2. Держфінансування призвело до збільшення кількості офіційних працівників у партіях.  Якщо в звітах за І,ІІ,ІІІ квартали 2016 року «Народний Фронт» зазначав, що немає працівників у апараті, то за підсумком року вказав, що в районних, міських та обласних організаціях вже працюють 579 осіб і ще 22 – в центральному штабі партії. Це ж стосується «Блоку Петра Порошенка». У звіті за ІІІ квартал було зазначено, що в партії працює лише 2 особи, тоді як в річному звіті вказано вже 28 працівників апарату. Середня заробітна плата робітників приблизно однакова в усіх партіях і складає лише 3-3,5 тис. грн. на місяць, що може свідчити про використання «чорної бухгалтерії».

Абсолютну більшість витрат парламентських партій склали кошти із Державного бюджету. «Народний Фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч» та «Батьківщина» витратили разом на статутну діяльність 162,7 млн. грн. Із них 144,9 млн. або 89% – це кошти із Державного бюджету України. Решта суми – це власні кошти партій та витрати із виборчих фондів кандидатів. «Блок Петра Порошенка» та «Батьківщина» витратили всі кошти, отримані в рамках державного фінансування. «Народний Фронт» із 50,2 млн. грн. не витратив 3,9 млн., «Самопоміч» – із 44,4 млн. не витратила 1,8. Ці кошти були переведені на рахунки Державної казначейської служби України. 

3. Партії витратили половину всіх коштів на рекламу. Із 162,7 млн., які загалом витратили партії, на використання ЗМІ було спрямовано 63,4 млн. або 39%. Для порівняння, на заробітну плату витратили 9,9 млн. або 6%; на оренду приміщень – 10,6 млн. або 7% від всіх коштів. 

4. Найбільше коштів на рекламу витратили «Самопоміч» та «Народний Фронт». На використання ЗМІ ці політичні сили спрямували кожну другу гривню із Державного бюджету. «Самопоміч» на рекламу витратила 53% коштів (22,7 із 42,6 млн.), «Народний Фронт» – 67% (33,2 із 49,2 млн., витрачених на статутну діяльність). 
«Самопоміч» вклала більшість коштів у розвиток власної газети – на це пішло 17,6 млн. Ще 5 млн. «Самопоміч» витратила на рекламу в інших ЗМІ (із них 2,5 млн. – на рекламу по ТБ). 
«Народний Фронт» спрямував 25,5 млн. на рекламу по телебаченню, 1,3 млн. – на рекламу по радіо, 6,3 млн. – на рекламу в друкованих ЗМІ. Загалом рекламу по ТБ оплатили на 9 телеканалах (1+1, 2+2, ТРК «Україна», ІСTV, Новий канал, СТБ, 5 канал, Ера, Еспресо). Найдорожчою була реклама на телеканалах 1+1 та 2+2, на яку витратили майже 8 млн. грн. Оплата відбувалася наприкінці грудня 2016 року. 

5. «Блок Петра Порошенка» спрямував кошти на розвиток місцевих осередків. На утримання місцевих організацій БПП витратив чверть всіх коштів (14,43 млн. із загалом 51,3 млн.)  Кошти були спрямовані на різні потреби: від оренди приміщень, оплати комунальних послуг та виплати заробітної плати до заправки картриджів. Загалом 29 місцевих організацій БПП мають статус юридичної особи. Як зазначалося в дослідженні КВУ: «Стан політичних партій напередодні державного фінансування» «Блок Петра Порошенка» перебуває в процесі активного формування партійних структур. Так, за 2015 рік БПП було зареєстровано 1687 нових осередків партії. Щодо розподілу витрат між різними місцевими організаціями БПП, то цей процес відзначався непропорційністю. Одні організації отримали значно більші суми коштів, ніж інші. До прикладу, Миколаївська територіальна організація БПП отримала майже мільйон гривень, тоді як сусідня Херсонська – менше 300 тисяч. 

6. «Батьківщина» витратила майже третину коштів на оренду приміщень. На це було спрямовано 6,1 млн. із загалом витрачених 19,5 млн. Ще 3,4 млн. пішло на матеріальні витрати та оплату послуг і 1,4 млн. – на заробітну плату. «Батьківщина» та «Самопоміч» значну частину коштів спрямовували на соціологічні дослідження. Так, «Самопоміч» витратила на вивчення громадської думки 2,5 млн. грн. (із них 651 тис. – на дослідження політичних преференцій мешканців Львова), ВО «Батьківщина» – майже півмільйона гривень.


Виникає проблема: парламентські партії отримують фінансування. Дуже часто це фінансування не доходить до місцевих організацій. При цьому на місцевому рівні існують місцеві партійні організації, які не отримують жодного фінансування та відтепер знаходяться у нерівних умовах з парламентськими партіями. Хоча лідери місцевих політичних партій мають й свій непрозорий «гешефт» з того, що мають своїх представників у місцевих радах різних рівнів. 

Захід організовано в рамках проекту "Моніторинг прозорості надання державної підтримки політичним партіям", який реалізовується ВГО «Комітет виборців України» у співпраці з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин та за фінансової підтримки Уряду Канади.

Комментариев нет:

Отправить комментарий