понедельник, 18 июля 2016 г.

Громадське спостереження за проміжними виборами народного депутата


Херсонська обласна організація КВУ здійснила спостереження за ходом виборчої кампанії на проміжних виборах народного депутата у 183 окрузі. Спостереження здійснювалося за проведенням передвиборчої агітації, підготовкою комісій, ходом голосування та, частково, підрахунком голосів. В день голосування спостереження проводилася силами мобільних груп спостерігачів Комітету виборців України. Ми друкуємо реліз, який був розповсюджений представниками КВУ

За результатами спостереження ми констатуємо:
Найбільш гучними провокаціями в день голосування стали повідомлення про нібито замінування кількох десятків приміщень для голосування. В результаті в цих приміщеннях переривався на деякий час процес голосування.  Переривання тривало від семи хвилин до півторигодини в залежності від організованості дій членів дільничних виборчих комісій та від дій поліції, яка перевіряла повідомлення про замінування.
Вивчивши цей процес, ми хочемо заявити, що не має підстав вважати, що порушення безперервності ходу голосування стали перешкодою для волевиявлення виборців. Кожен бажаючий міг вільно прийти та проголосувати пізніше. Тобто «лжезамінування» не стали основною причиною безпрецедентно низької явки. Вони лише частково, можливо, на кілька відсотків,  знизили кількість виборців, що в результаті взяли участь у голосуванні.
Ми зафіксували невелику кількість незначних порушень технічного характеру. Завдяки невеликій кількості виборців, що взяли участь у голосуванні, ці порушення не вплинули на хід голосування та підрахунку голосів.
Були виявлені випадки організованого підвозу виборців. Всі подібні випадки, які були виявлені мобільними групами КВУ, не мали ознак порушень передвиборчого законодавства.
Таким чином, вибори відбулися, й не має підстав визнавати результати голосування недійсним.
Найбільш неприємним сюрпризом стала низька явка виборців. Фактично, виборці проігнорували голосування на проміжних виборах народного депутата.
Нагадаємо, що за офіційними відомостями проголосувало 16,38% виборців або 26 тис. 731 виборець. Це втричі менше, ніж у 2012 році, коли на цьому окрузі в сучасній конфігурації вперше проводилися вибори народного депутата. Це у 2,5 разів менше, ніж під час позачергових виборів 2014 р. (дивися таблицю):
2012 рік - 80 тисяч 542 виборця (47.93%)
2014 рік - 68 тисяч 840 виборців (41,39%)
2016 рік - 26 тис. 731 виборець (16,38%)

До речі, кількість тих, хто голосував 17 липня, була значно меншою кількості виборців, які голосували у 2012 році за переможця виборів у 183 окрузі. Тоді за Андрія Путілова, який став народним депутатом, проголосувало 29 тисяч 816 виборців.
Чому ми спостерігали такий різкий спад кількості виборців, що брали участь у голосуванні?
На нашу думку, головними причинами низької явки були:

1. Кандидати у депутати у виборчому окрузі № 183 виявилися не цікавими абсолютній більшості херсонських виборців. Ні їхні програми, справи, ні особисті якості.
Загалом, кандидати виявилися далекими від народу. Їхні кампанії не переконали виборців у необхідності залишити свої літні справи або відпочинок заради голосування за тих, хто взяв участь у балотуванні. У порівнянні з виборами в інших округах – кількість виборців у 183 окрузі була найнижчою. Середньоукраїнська явка виборців склала 35,78%. Найбільша кількість виборців зафіксована у Луганській області (63%) та Волинській області (майже 49%).
2. Херсонські виборці не бачать особливої потреби у наявності власного мажоритарного депутата, який би представляв інтереси їхнього округу у Верховній Раді або допомагав би вирішувати їхні проблеми. В іншому випадку явка була б більшою.
Належність до всеукраїнської політичної партії, яка бере участь в активній політичній діяльності, є більш переконливими для небагатьох херсонських виборців, які прийшли на дільниці.
3. Передвиборче лайно, що лилося у великій кількості на голови виборців, не сприяло підвищенню явки.
Головними результатами проміжних виборів народного депутата 17 липня 2016 року стало розуміння:
1. У більш демократизованому суспільстві адміністративний ресурс безумовно програє, якщо кандидат робить ставку лише на «спокійний патерналізм». Як бачимо, велика кількість випадків застування адміністративного ресурсу у вигляді спрямування на територію округу державного фінансування, участі посадових осіб у різноманітних передвиборчих заходах, чисельної політичної реклами– все це без політичної мобілізації виборців є неефективним. 
2. «Чорний піар» перестає бути ефективним. Ми фіксували велику кількість неетичних прийомів. У майбутньому кандидатам бажано звернути увагу, що чорні брутальні технології перестають бути актуальними та ефективними. Й кандидатам потрібно відмовлятися від послуг тих політтехнологів, які пропонують брудні методи ведення передвиборчої кампанії.
3. Популізм, на жаль, користується попитом у виборців, й він залишається безпрограшним для перемоги на виборах, коли громадяни занепокоєні загостренням соціально-економічного становища та погіршенням якості власного життя.
4. Невелика явка не завжди приводить до зловживань та фальшування. За умови відкритої конкуренції, що притаманна електоральній демократії, та безпристрасності правоохоронних органів, фальшування перестають бути ефективними.
Ми вважаємо, що проміжні вибори у мажоритарних округах продемонстрували:
-Необхідність прискорення реформування виборчої системи та відмову від мажоритарного принципу на виборах народних депутатів, яка є каталізатором фальшування та політичної корупції.
- Важливість прискорення уніфікації виборчих процедур. Підготовка до голосування, хід голосування та підрахунку голосів частково відрізняється на різних рівнях виборів й це провокує непорозуміння та технічні порушення;
- Звернути увагу на спрощення виборчих процедур. Наприклад, організація голосування та підрахунку голосів переобтяжена дрібницями, які гальмують роботу членів виборчих комісій. В першу чергу, це стосується пунктів протоколу підрахунку голосів.
- Необхідно реформувати процедуру приймання в окружній виборчій комісії виборчої документації.
Й, нарешті, відмовитися від проведення виборів в літню спеку, зимою та в день переходу на літній час, бо в умовах масовості непристосованості приміщень для голосування це є знущанням над членами комісії.

Комментариев нет:

Отправить комментарий