суббота, 19 декабря 2015 г.

Херсонські активісти у Києві будуть відстоювати перед народними депутатами ідеї самоорганізації


У Херсоні, у Кризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція представників Асоціації сприяння самоорганізації населення на тему "Які проблеми Херсонщини вирішують законопроекти про Органи самоорганізації населення та загальні збори?"


В Україні за ініціативи всеукраїнської громадської неполітичної організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» йде збір підписів під Зверненням до Голови Верховної Ради України та до народних депутатів із закликом підтримати вкрай важливі для реформи місцевого самоврядування законопроекти – «Про органи самоорганізації населення» (№2466) та «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання» (№2467). Більш того, активісти Асоціації з Херсону та інших міст нашої країни збираються наступного тижня у Києві біля Верховної Ради, щоб поспілкуватися із народними депутатами та переконати їх у необхідності проголосувати за ці законопроекти.

Херсонський кризовий медіа-центр запросив місцевих спеціалістів, які відповіли на питання "Чому прийняття цих проектів важливе?", "Як вони вплинуть на покращення життя громадян та розбудову механізмів «прямої демократії?", "Які проблеми Херсонщини вирішують ці законопроекти?".

На прес-конференції виступили керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул, керівник херсонського Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії Володимир Макуха, відбулося онлайн-включення з експертом УКМЦ Тарасом Качкою та був озвучений коментар голови Асоціації сприяння самоорганізації населення, експерта з питань місцевої демократії та врядування Андрія Крупника.
Зазначимо, що такий формат прес-конференцій, який продемонстрували у Кризовому медіа-центрі, є досить незвичним та доволі цікавим для нашого міста.


Олександр Мошнягул розповів, що таке органи самоорганізації населення (ОСН), наголосивши на тому, що саме їх діяльність сприяє побудові громадянського суспільства та саме через ОСН можна використовувати так звані механізми демократії участі, які дозволяють громадянам впливати на рішення місцевих рад (це громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, громадські ради тощо).

Проте, незалежно від того, що на рівні Статутів в деяких громадах прийняті положення про загальні збори, за словами Олександра Дмитровича, поки закон "Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання" не прийнятий, люди не можуть проводити ці збори повноцінно і реалізовувати механізми демократії участі:

"Є громади, в яких на рівні статутів прописуються проведення загальних зборів. Але у зв'язку з тим, що немає єдиної законодавчої бази, кожна громада пише ці положення за своїм баченням, немає єдиного підходу. Тому часто рішення зборів, які приносяться в певні органи влади, просто не розглядаються", - коментує Олександр Мошнягул.

Закон "Про загальні збори", як розповідає експерт, дає детальний інструментарій для проведення зборів. Головним здобутком є те, що в цьому законі прописано, як рішення зборів за місцем проживання можуть впливати на рішення місцевих рад, стосовно життєдіяльності та благоустрою на їх території.

Щодо другого закону – "Про органи самоорганізації населення" Олександр Дмитрович пояснив, що з 2001 року діє старий закон, в якому процедуру проведення зборів з обрання комітету дуже ускладнена – має проводитися в два етапи, і в обох мають бути присутні більше 50% мешканців мікрорайону.

Як пояснює експерт, через те, що складно створити комітет, часто влада просто призначає старшого по комітету, по будинку. Вони називаються квартальними, старшими будинків, але не мають зв'язку з мешканцями, бо їх не вибирали.

Негативним наслідком складної процедури створення ОСН є те, що в містах дуже мало зареєстрованих комітетів. За словами голови Асоціації сприяння самоорганізації  Андрія Семеновича Крупника, всього по Україні зареєстровано біля 4100 ОСНів, при цьому, незареєстрованих діє від 10 до 15 тис. А поки вони не зареєструвалися, неможливо отримати фінансуванні ані з бюджету міста, ані з  міжнародних та всеукраїнських фондів. У новому ж законі прописана спрощена процедура створення комітету, а головне – зафіксовані та детально прописані повноваження Органів самоорганізації населення.


Як розповів Андрій Семенович, нові закони надають громадянам можливості для участі в управлені містом. Зокрема у новому законі «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання» передбачено проведення не тільки  безпосередньо зборів, а й легітимних конференцій. У законі прописана процедура обрання делегатів і проведення конференції.  Також, розглядаються різні рівні загальних зборів: збори на рівні будинку або групи будинків, вулиці чи мікрорайону, загальні збори на рівні села.

Щодо закону "Про органи самоорганізації населення", то в ньому окрім спрощеної процедури створення комітету передбачений список повноважень, який ОСН вибирає і може потім розширювати.

Спеціалісти, які готували закон, підкреслили неприбутковий статус ОСНів. Ввели можливість організації якихось установ, підприємств, які можуть бути комерційними. Мова йде про підприємства, які займаються благоустроєм території.

За словами Андрія Крупника, місцева влада повинна сприймати ОСН як своїх партнерів.

"Сьогодні під час браку ресурсів участь активних громадян у вирішенні питань за місцем проживання - це серйозний додатковий ресурс, його тільки треба вміло організувати і направити", - прокоментував Андрій Семенович.

Також у Законі є пункти про прийняття міських програм підтримки ОСН, які дозволяють безпосередньо з бюджету платити зарплатню голові, секретареві. Андрій Крупник підкреслив необхідність навчання, необхідність створення в структурі органів місцевого самоврядування підрозділу, який займатиметься підготовкою програми, управлінням процесів розвитку самоорганізації.

"Ми прагнемо, щоб партнерські відносини між владою і ОСНами були теж законодавчо врегульовані", - підсумував голови Асоціації сприяння самоорганізації населення.

Експерт УКМЦ Тарас Качка розповів, яка ситуація з ОСНами в Києві.



За його словами, в Києві приділяють недостатню увагу питанню участі громади в фінансових питаннях, таких як формування місцевого бюджету, контроль за надходженнями та видатками. Зазвичай це є прерогатива місцевої влади. Крім того, питання місцевих фінансів відходить на другий плат на тлі дискусії щодо формування державного бюджету.

На думку експерта, закони, про які йде мова, дають змогу впровадити практичну участь громади зокрема й у фінансових питаннях.

"Добре, що коли ми отримуємо зміни до законодавства, привертається увага громади до нових повноважень. Тому я за те, щоб будь-які нововведення, які стосуються роботи громади, активно використовувалися. Тому що лише через проактивну позицію, через донесення своїх інтересів до вищого рівня можна відстоювати свої права і формувати порядок денний передусім у фінансовій площині", - прокоментував Тарас Качка.

Експерт херсонського Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії Володимир Макуха розповів, яка ситуація в Херсоні. За його словами, в Статуті територіальної громади Херсона є певні норми, які регулюють збори громадян на рівні будинків, вулиць, кварталів. Але там є свої недоліки і можливість користуватися цими нормами обмежена через відсутність закону на державному рівні.

Наприкінці прес-конференції Олександр Мошнягул повідомив, що коли у Верховній Раді прийматиметься цей закон, група членів "Асоціації сприяння самоорганізації населення" з усієї України (в тому числі кілька осіб з Херсонської області) поїде до Києва з метою поспілкуватися з народними депутатами щодо важливості прийняття  законів «Про органи самоорганізації населення» (№2466) та «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання» (№2467).

Комментариев нет:

Отправить комментарий