ДУБКИ: Автора!

Нарешті громада Херсона дочекалася публікації в "Херсонському віснику", друкованому органі Херсонської міськради, заяви 38-ми організацій, до якої пафосно апелював міський голова на недавній сесій міськради.
Тепер кожен бажаючий може ознайомитися з цим шедевром епістолярного жанру (скан розміщено внизу повідомлення).
От саме так в газеті і надруковано, жодних маніпуляцій.
Саме нaстільки зменшена частина, яка містить підписи.
І - правильно. Адже до змісту листа запитань на сесії не було, були лише щодо підписантів.
Мабуть, в редакції газети або в замовників публікації були серйозні підстави подати список підписантів у такому вигляді.
Бо ж і так до нього надто багато запитань.
На 38-підписантів всього дві печатки? При тому в списку точно наявні зареєстровані організації, які мають власну печатку. Але скільки таких точно - розібрати складно, задрібно.
А решта - працюють без печатки? Може серед них є навіть й нелегалізовані?
І чого вартий підпис від імені організації, людини, посада якої не вказана, і яка не розпоряджається печаткою чи не хоче її ставити?
Зрозуміло - виконавці надто поспішали. Ще у п"ятницю присутні на сесії могли бачити в руках у міського голови папірці без жодного підпису, а вже в середу газета йшла у друк...
Але - така відверто халтурна підробка рівно через півтора місяці після того, як пан Сальдо особисто досліджував кожний персональний підпис на іншому листі, а ще раніше той самий пан Сальдо стверджував, що керівники громадських організацій - то як раз власники "заводів, газет, пароходів"?
Яким чином згаданий лист потрапив до міського голови - ще одна загадка. Адже, як з"ясував голова місцевого осередку ГМ "ОПОРА", юрист Д.Ільченко, - станом на початок сесійного дня цей лист через канцелярію міськради не проходив.
Більше того - незрозуміло, як цей лист потрапив на шпальти "Херсонського вісника". Адже напередодні його редактор О.Грушко як раз відмовив групі громадських організацій у публікації спростування, яке було подано відповідно до ст. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації”. Звідки така вибірковість? Лист однієї групи громадських організацій друкований орган міськради розміщує, другої групи - ні. Можливо, один з листів надійшов якимось "надійним" шляхом?
Вибірковість "38-ми" також дивує. Адже звернення з"явилося лише в "Херсонському віснику". Що завадило авторам розмістити свій доробок з такої резонансної теми на шпальтах інших газет? Це було б набагато логічнишим.
Бо одинока публікація тексту громадських організацій суто в друкованому органі міської ради породжує таки додаткові запитання на кшталт - "так хто ж його справжній автор/автори"?
І дарма редактор не зменшив текст листа принаймні так само, як підписи. Адже на сесії, при читанні з голосу, питань до змісту листа не було. Але вони з"явилися щойно текст стало можливо побачити.
От, наприклад, автори великими літерами обіцяють у майбутньому підтримати ("ПІДТРИМАЄМО") якесь невизначене рішення про надання невизначеної ділянки для побудови невизначеного торгівельно-розважального комплексу.
Натомість й ті, кому вони начебто опонують, й херсонський губернатор, вимагають значно конкретнішого - надати визначеному забудовнику земельну ділянку саме під будівництво ТРК, до того ж не в уявному місті, а саме там, де будуть враховані інтереси усіх сторін.
Далі ті, хто начебто намагається протиставити себе рішенню громади, нагадують міському голові та його подільни соратникам, що обранці є представниками усієї громади і мають враховувати весь спектр побажань.
Ще далі плюралізм думок в голові автора породжує твердження, що міський голова із більшістю депутатів йдуть "на поводі" тільки деяких громадський організацій. Що є чистою правдою. Бо жодних натяків на те, що кількість депутатів, готових виконати вимогу всієї громади і відмінити своє скандальне рішення, таки наближується до необхідної цифри нема і не було.
Попри всі жахи нашого життя, хочеться все ж таки вірити, що принаймні декому з підписантів вдається хоч іноді справляти свої життєві потреби не лише за межами міста... Люди все ж таки...
Отже, плутано і невпевнено підписанти наче хотіли довести нам наступне:
вони обов"язково підтримають, якщо колись депутати приймуть рішення надати комусь якусь ділянку для побудови торгівельно-розважального комплексу, якщо це буде не вимога кількох організацій, а побажання всієї громади, заради гармонійного розвитку та з метою справляння життєвих потреб в межах міста.
Здається, автори листа самі себе перемудрували. Бо якщо вони цього текста не ховали б, та висловлювалися зрозуміліше, то з бажаючих відкрито підписати їхній твір (з печатками, посадами, регаліями, тощо) назбирався б цілий натовп! А хоч би й в сесійній залі!
Особливої пікантності ситуації додає те, що в цей самий часовий проміжок, в міський раді примудрилися підробити звернення до депутатів від губернатора, та ще й по тому самому питанню.
Чи не забагато підробок?
Тщательнєє, панове, тщатєльнєє!!!
Але, нажаль, в мерії класиків не шанують.